Добігли кінця основна й додаткова сесії всеукраїнського зовнішнього незалежного оцінювання. Вони вважалися найважчими як для абітурієнтів, так і для персоналу, що обслуговує цю процедуру, – через ситуацію в країні. Ми побували на одній з дільниць, де абітурієнти складали іспит із популярного цього року предмету – математики.
Обстановка…
Кілька кордонів охорони, яка ретельно перевіряє документи кожного, хто потрапив на територію дільниці. Наша, до речі, була розташована в будинку академії харчових технологій.
Відповідальна за пункт тестування Олена Килименчук направляє мене до однієї з аудиторій, розповідає про права й обов’язки спостерігача.
У приміщенні старший інструктор Наталя Голубєва якраз зачитувала основні правила проведення тестування. У паузах між підрахунками й перевірками документів, пакетів і бланків, хлопці переглядають сторінки своїх паспортів, дівчата обговорюють фотографії на перших сторінках.
У призначений час усі беруться до роботи.
– У гуманітаріїв на тестах часто розсіюється увага, а у «точників» – чітка схема, як і що потрібно робити, – говорить Наталя Анатоліївна. – Тому «математики», як правило, спокійніші за «філологів». Чого не скажеш про нас, інструкторів. Я вже вісім років працюю в цій системі, і все одно щороку складається враження, що хвилююся більше за тих, що прийшли сюди вирішувати питання про свою майбутню освіту.
За якийсь час до приміщення ввійшли відповідальна за пункт тестування, уповноважена Одеського центру оцінювання якості освіти Тетяна Чепис і працівник Державної служби охорони Петро Мураш, у руках у якого – металодетектор. На мій подив, апарат видавав попереджальні звуки практично біля кожного абітурієнта. Ні, ці знахідки не були якимись забороненими на проходженні ЗНО засобами зв’язку.
– Дівчата люблять носити прикраси, у хлопців практично завжди є металеві пряжки на ременях або вставки на одязі. Мода… – спокійно констатує П. Мураш. – У такому випадку чемно просимо показати все, що виявив металошукач.
– Бува, на столику набирається ціла гірка годинників, браслетів, ланцюжків, що належать одній власниці. Прикраси прикрасами, а от на перших тестуваннях були випадки виявлення недозволених засобів зв’язку. Їхніх власників відразу позбавили можливості складати тести у поточному році. Очевидно, це дало свої результати: кілька змін пройшли без пригод, – розповідає О. Килименчук. – Ніхто не проносить телефони, шпаргалки й таке інше.
До речі, про моду. Як і водиться, дівчата здебільшого серйозно поставилися до свого зовнішнього вигляду. Легкі, модні, але втім пристойні платтячка всіх кольорів і фасонів переважали в аудиторіях. Однак були й дівчата, які воліли виглядати надто легковажно, так би мовити, за літньою модою.
…і лиця
Дві світлокосі випускниці – Віка Навроцька і Аня Никифоренко – особливо не хвилювалися. І серед перших здали бланки з відповідями. На час бесіди дівчата ще не визначилися, яку спеціальність оберуть для здобування вищої освіти.
– Схиляємося до юриспруденції, – сказали блондинки. – Це престижно. Нашій країні потрібні грамотні фахівці на правовій ниві.
Юнаки простіше поставилися до гардеробу. Футболка та джинси або бриджі. Жодних занижених талій, ланцюгів, рваних кишень та іншої «модної індивідуальності». І виявилися багатослівнішими, ніж дівчата (дивно, правда?). Сергій Щуровський, майстер спорту з футболу, збирався вступати до ОНУ ім. І.І. Мечникова на економіко-правовий факультет. Поділився своєю думкою стосовно бойових дій у східних регіонах:
– Нам завжди казали, що ми – надія країни: що здобуваючи освіту, – середню, вищу, – згодом ми розбудовуватимемо кращу державу. А моїм одноліткам зі сходу важко зробити ці, здавалося б, елементарні речі: скласти тести, вступні іспити… Мені здається, наш народ не раз доводив, що може вижити й розвиватися в будь-яких умовах. Мабуть, у будь-яких, крім військових…
Загалом тестування з математики абітурієнти оцінили як складне.
– Щонайменше два завдання ми точно в школі не проходили, – сказала дівчина, що не побажала відрекомендуватися.
– А я проходив деякі речі з репетитором. У школі ми цих тем не торкалися, – говорить випускник Єгор, поки його мама телефонує репетиторові й дякує за хорошу підготовку сина…
Висновки
Система зовнішнього незалежного оцінювання однозначно стає відточенішою з року в рік: пункти охорони, куратори в коридорах і аудиторіях працювали чітко та злагоджено. Спостерігачів цього року ніхто не плутав з абітурієнтами (а шкода! Це ж був своєрідний комплімент). Більше того, їм, спостерігачам, дозволено було пити каву на очах у працівника охорони. З документацією також розібралися за якісь півгодини. Властиво, десять разів усе перевіривши. Не порівняти з півторагодинними підрахунками буквально рік тому.
Із цих, на перший погляд, дрібниць і складається головне – спокійна й ділова атмосфера тестування. Абітурієнти мають змогу вступити до вузів, опанувати професії, про які мріють, і таки будувати державу, в якій випускники не непокоїлися б за своїх однолітків з інших регіонів.


























