З правового визначення посередництва у новому проекті Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» автори вилучили одне слово. Проблемам, породженим цим утинанням, присвячена дискусія, розпочата Асоціацією «Всеукраїнське об’єднання крюїнгових компаній» (ВОКК).
Перевели з посередників у роботодавці?
Як сказав генеральний директор Асоціації В’ячеслав Кисловський, у проекті Закону з формулювання «посередницьке працевлаштування на роботу за кордоном» випало слово «посередницьке». І залишилася тільки фраза «працевлаштування за кордоном». Одночасно виявилося, що змінено назву виду діяльності, яка традиційно підлягає ліцензуванню.
За словами директора морського агентства «Унівіс» Олени Беспалової, нове визначення зводить посередників у ранг роботодавців. І з цим виникла необхідність доводити, що посередники не займаються працевлаштуванням, тобто безпосереднім набором команди на борт, як це роблять судновласники.
– Ми не маємо засобів виробництва – суден, на які могли б наймати екіпаж. А лише здійснюємо пошук морських фахівців, які потрібні іноземній компанії. Ми лише сполучна ланка між тими й цими сторонами, – пояснює вона.
Штучне переведення у роботодавці українських посередників може стрімко ускладнити для них норми оподатковування. І оскільки посередницька діяльність безпосередньо пов’язана з правами громадян, покладена на посередників відповідальність буде неправомочна, продовжив цю думку капітан Одеського порту Олександр Антонов.
Юрій Сергеєв, який виступає від Юридичного бюро Сергеєвих, додав, що попереднє визначення у Законі, що існувало багато років, ні в кого не викликало заперечення. Мотивації на користь пропонованої зміни у назві виду діяльності немає і тепер.
Тим часом 14 червня 2014 року у Верховній Раді України вже відбулося перше читання проекту. Якщо після другого читання закон ухвалять із обтятим формулюванням, у країні з’явиться новий вид діяльності «працевлаштування за кордоном», що спотворює суть посередництва.
– Плутанину підсилить те, що технічні зміни внесено не скрізь, – далі коментує юрист. – Тому що в Законі про зайнятість населення, який також регулює посередницьку діяльність, у назві розділу збережено попереднє словосполучення «посередництво у працевлаштуванні». Також воно залишилося і у статті про санкції, що покладаються на посередника за неналежне виконання умов роботи.
Документи на перспективу
Паралельно була порушена тема контролю над роботою посередників: чи не час вивести представників міліції та СБУ зі складу комісій щодо перевірки морського підприємництва? Вони одержують доступ до конфіденційних документів і негласну можливість втручатися до чужої діяльності. Неактуальним вважають учасники дискусії і успадкований від минулого припис три роки зберігати копії контрактів. Навпаки, документи потрібно готувати з розрахунку на майбутнє.
А для початку відсіяти застарілі підходи до морського бізнесу. Так, істотною виявилася дискусія про зміну системи видачі морського паспорта. Вірніше, посвідки особи моряка (ПОМ), яка паспортом у буквальному значенні не є, і владою багатьох країн розцінюється не вище ніж шоферські права. Але навіть і цей документ не вдається одержати протягом 10 днів, на що спрямовує зусилля Асоціація, а не одного місяця. Навіть докази, що від швидкості одержання посвідки залежить відправлення моряків, не переконують чиновників.
Документи вчорашнього дня
До таких збори віднесли Послужну книжку з її штампами, «картопляною» печаткою, і до якої ніяк не вдається додати два додаткові аркуші.
На думку членів Асоціації, варто також прописати правила спрощеного перетину кордону. Так, ПОМ, що видається у капітанії порту, стає документом, який дає право перетинати кордон, лише за наявності «овіровського паспорта», що видається міліцією. Це не відповідає європейській практиці.
О. Антонов також нагадав про такий абсурд, як, наприклад, здача після рейсу паспорта моряка (ПОМ) на зберігання до капітанії. Так було заведено в СРСР, щоб моряк не втік за кордон. Але кому це потрібно зараз?
Відпала через непотрібність така вимога, як одержання в облдержадміністрації допуску на роботу за кордоном. У капітанії його не вимагають. Але за фактом вона ще існує.
Відпало одне – з’явилося друге: посилилися вимоги при одержанні допуску від СБУ. Вона перевіряє, чи немає судимостей у моряка. Але видача таких довідок – функції міліції, яка дає їх за запитом прокуратури. Контролюючи цю процедуру, СБУ затягує з відповіддю на зайвих три-чотири тижні. Асоціація порушує питання, чи не час відвести на це не більше трьох днів!
Час переглянути і старий наказ, згідно з яким капітанія порту повинна виписувати паспорт морякові за заявкою судновласника, який, по суті, нічого спільного з Україною не має.
Нарешті, О. Антонов також висловився за те, щоб у офіційних документах не вживати слова «крюїнг», що означає наймання екіпажа на судно. Такого юридичного поняття у національному законодавстві немає. З його введенням доведеться створювати спеціальний орган, який контролюватиме винятково моряків. І їх доведеться виділяти в окрему категорію. Тим часом посередництво передбачає сприяння у працевлаштуванні всім категоріям громадян, які шукають роботу за кордоном: двірникам, шахтарям, водіям-далекобійникам, доглядальницям, покоївкам, джазменам. Але аж ніяк не людям з морською спеціальністю. Інакше можна самим потрапити під гніт бюрократичної машини.
– Відповідальні особи у міністерствах змінюються так часто, що їм бракує часу вникнути у проблеми морського бізнесу і ухвалити відповідні рішення, – пояснює складність проходження змін В. Кисловський. – При цьому важливість проблем, що порушує Асоціація «ВОКК», залучає прихильників. Під кінець року в її складі може бути до 40 членів.
