Можливо, День міліції відзначається в Україні востаннє. Не тому, що необхідність відпала. А тому, що міліція має перейти в статус національної поліції. 

І як би не хотілося, щоб 20 грудня залишилося днем народження правоохоронних органів України, говорить голова Асоціації християн-поліцейських України Олег Сидоренко, слід чекати, коли парламент прийме проект закону, який затвердив би утворення нової структури – поліції.

– Чи не йдеться про триві­альну зміну вивіски: даємо іншу назву вулиці, але залишаємо старі ями?

– Ні, йдеться про виховання генерації правоохоронців нового типу. Про зміну свідомості працівника правоохоронного органу. Тому реформується система освіти. Зокрема, навчальна програма в Одеському державному університеті внутрішніх справ. Так, автомат стріляє, як і стріляв. Але важливо, проти кого і як він застосовується. Адже ті бійці «Беркуту», які стояли на Майдані, теж виконували наказ. Це був наказ влади!

– Чим же принципово від­різнятиметься поліцейський від міліціонера?

– Насамперед іншим рівнем свідомості. Нинішній стереотип розуміння служби закладений у Законі України «Про міліцію», де сказано, що це «державний збройний орган виконавчої влади». Основні функції міліції – це підтримка ознак держави. Потім уже захист прав громадян і суспільства. Поліція теж є системою державних служб, але передусім займається охороною громадського ладу і боротьбою зі злочинністю. Вона позиціонується насамперед як орган захисту насущних інтересів громадян. Звідси корінна відмінність у баченні свого призначення: міліціонер – захисник виконавчої влади, поліцейський – захисник цивільного населення.

– Що вважати основними передумовами такого перетворення? Адже злочинність була й залишається…

– Змінюється її характер, кримінальні акценти. Так, за статистикою міжнародної організації «Transparency International», Україна 2013 року посіла «почесне» 144 місце за корупцією серед органів влади. І дала найгірший показник у Європі. Корупція у нас просто зашкалює, а європейські цінності мають бути проявлені у прозорості та звітності. Чиновницька неохайність породжує масу інших злочинів.

Крім цього, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у відповідь на прохання київської міліції допомогти їй у розслідуваннях, зокрема у забезпеченні виїздів на місце злочину, як активіст Майдану, доручив це завдання бійцям із 8-ї сотні. Самі працівники міліції були не тільки деморалізовані. Багато які з них розійшлися по домівках, відмовившись від служби. З іншого боку, були випадки побиття міліціонерів, замаху на них, навіть убивства. Були потрібні перетворення цієї структури. Міністр підтримав ідею реорганізації міліції. Поділяючи цю позицію, ректор ОДУВС Олександр Користін вважає, що реформа свідомості має починатися саме з навчальних закладів. Тут закладають основи ідеології, базове бачення професії. Тут вивчається передовий досвід.

– Досвід поліції якої країни найближчий Україні?

– Будучи слухачем у Дорт­мундській академії вищих керівних кадрів на факультеті, що спеціалізується на ліквідації масових заворушень, я зрозумів, що досить ефективні німецькі методики. Як навчальний приклад, там розглядався чемпіонат світу з футболу. Щоб забезпечити лад на стадіоні, треба було перевіряти глядачів. Першим правилом перевірки значилося необмеження прав людей, більше того, передбачалося надання їм необхідної правової та психологічної підтримки. Згадалося, як у нас, коли йдемо на стадіон або на гала-концерти, так «шмонають», інакше не скажеш, що соромно назвати суспільство цивілізованим. Західні країни вдаються в таких випадках до допомоги скануючих пристроїв. Ті дозволяють безконтактно виявити у людини предмет, заборонений для пронесення. І ніхто не копирсається у твоїй сумці, не пхає пальці в бутерброди, – поліцейським це строго заборонено! 

– Тоді нескромне питання: скільки коштує запропонована реорганізація? 

– Звичайно, термінове переродження системи потребувало б надзвичайних коштів. Але ж реформа не робиться за один день. Зате з успіхом може бути проведена поетапно. Точно так само не відразу змінюється і свідомість працівників правоохоронних органів. Швидко можна тільки спороти старий шеврон і пришити новий з написом «Поліція». Міністр задумав проводити реформу поступово, частково коректуючи функції співробітників, запроваджуючи деякі зміни й доповнення до обов’язків. І ті, що працюють у міліції, уже починають діяти в дусі поліцейських.

– Трапляється, міліціонери, коли повертаються додому, відмовляються втручатися у вуличні конфлікти, пояснюючи це тим, що закінчили чергування. Поліцейський поведеться так само?

– Ні. Якщо він не на роботі, але бачить факт протиправних дій, то не просто має право втрутитися, – це його обов’язок! Він почувається присутнім на посту цілі 24 години на добу. Поліцейський – це як національність. Він не може бути до обіду росіянином, а надвечір українцем. Ти захисник, – цілодобово. І народ чекає від тебе саме цього. Тоді й громадська свідомість змінюватиметься, оскільки один із її критеріїв – довірче ставлення до право­охоронної системи.

Відпадає споконвічна для органів боротьба за кількісний показник, що породжувала багато крайнощів, приписок. Тепер важливі профілактичні дії, спрямовані на запобігання самій можливості злочину. Цим і визначається якість роботи правоохоронця.  

– Проект закону про поліцію – ще ескіз чи цілком опрацьований матеріал?

– Це практично документ у закінченій формі, готовий до предметного розгляду. Він пройшов узгодження в усіх інстанціях і може проходити парламентські читання. Є надія, що це відбудеться найближчим часом.