«Від самого дитинства я мучився поганою пам’яттю. Мені завжди важко було вивчити правило або вірш, хоча вчився непогано. На виконання домашнього завдання я витрачав значно більше часу, ніж мої однокласники. Як мені розвинути пам’ять у моїх дітей?»
Фізіолог Іван Сєченов називав пам’ять «чи не найбільшим дивом тваринної й особливо людської організації». А поет Роберт Рождественський писав: «Поки я пам’ятаю, я живу». Не даремно стародавні греки шанували богиню пам’яті Мнемозину.
Є багато прикладів феноменальної пам’яті. Олександр Македонський, наприклад, пам’ятав в обличчя й на ім’я 30 тисяч своїх солдатів. Композитор Сергій Рахманінов після одного прослуховування музичного твору міг його повністю відтворити. Шахіст Олександр Альохін пам’ятав у подробицях усі зіграні ним за життя партії. Книга рекордів Гіннеса повідомляє, що у травні 1974 року Бханданта Вісигара напам’ять прочитав 16 сторінок буддійських канонічних текстів, а китаєць Гу Янлінь запам’ятав 16 тисяч телефонних номерів.
Оксана Валеріївна Кривоногова, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної допомоги, загальної й медичної психології Одеського національного медичного університету, розповідає, що пам’ять буває короткочасною й довгочасною. У другому випадку інформація зберігається на тривалий термін. Іще пам’ять ділять на зорову, моторну, звукову, смакову, больову. Найкраще запам’ятовується та інформація, яка міститься наприкінці повідомлення, а найгірше запам’ятовується середина. Краще запам’ятовується інформація, яка підкріплюється участю якомога більшої кількості аналізаторів: слухового, зорового, моторного.
Існує велика кількість ігрових вправ, які можна використовувати для розвитку пам’яті дітей. Ось деякі з них.
Дитині пропонується 10 слів для запам’ятовування. Наприклад: книжка, місяць, дзенькіт, мед, вікно, лід, день, грім, вода, брат. Після прочитання дитина повторює слова, що запам’яталися. Через годину, день можна знову повернутися до прочитаних слів і згадати їх.
Для запам’ятовування на 15-20 секунд пропонуються які-небудь символи або геометричні фігури. Потім їх закривають, і дитина малює те, що запам’ятала.
Можна дібрати 8-10 пар слів, пов’язаних між собою за змістом. Наприклад: яблуко – сад, курка – курча, книжка – читач, пилосос – прибирання, корова – молоко та ін. Дорослий зачитує дитині пари слів, потім називає перше слово, дитина за ним – друге.
Цікавою є гра за назвою «Снігова куля». Перший учасник називає слово, другий повторює це слово й додає своє, третій повторює два попередні слова й додає своє. Хто запам’ятає ряд довший? Для гри можна обрати певну тематику – квіти, іграшки, овочі…
Можна перед дитиною викладати фігури із сірників, дати час для запам’ятовування й закрити. Дитині по пам’яті необхідно викласти таку ж фігуру.
Цікавою та корисною є гра «Що в мені змінилося?». Один із гравців запам’ятовує, який вигляд мають інші гравці, й відвертається. Гравці змінюють що-небудь у своїй зовнішності. Наприклад: розстібають ґудзик, зав’язують волосся у хвіст, знімають кілечко. Необхідно знайти зміни.
Такі ігри допоможуть батькам весело й корисно провести час разом з дітьми, а регулярні заняття з розвитку пам’яті допоможуть дитині стати зібранішою, навчитися краще зосереджуватися на діяльності, а також підвищать ефективність засвоєння навчального матеріалу.
Пам’ять розвивати необхідно тому, що зараз значно збільшилися вимоги до розумової діяльності – через те, що зріс обсяг інформації. Людям із поганою пам’яттю не треба впадати в розпач, слід працювати над собою.
