Перед пленарним засіданням першої цього року сесії Болградської районної ради у фойє адміністративного будинку зібралася група людей у марлевих пов’язках. На плакатах, що їх чоловіки та жінки тримали в руках, було написано: «Не допустіть закриття тубдиспансеру! Благаємо, допоможіть!», «Почуйте нас! Не забирайте у нас останню надію вижити!»
Хворі на туберкульоз довідалися, що у проекті бюджету на поточний рік, який мала ухвалювати сесія, витрати на утримання охорони здоров’я передбачалися з розрахунку на 330 ліжок. Оскільки 2014 року у стаціонарних відділеннях Болградської ЦРЛ значилося 360 місць, це означало тільки одне – планується «під ніж» пустити тубдиспансер.
Депутат Володимир Желязков щиро обурився тим, що в цифрі було «завуальовано» закриття такого важливого для району відділення.
І справді, як пояснив у плині сесії начальник відділу охорони здоров’я Болградської райдержадміністрації Юрій Цвігун, планується реорганізація тубдиспансеру в амбулаторно-туберкульозну службу з денним стаціонаром – такі рекомендації облуправління охорони здоров’я.
– Хворі на туберкульоз мають лікуватися в установах третього рівня, тобто у спеціалізованих обласних клініках, – сказав Ю. Цвігун. – Наш диспансер не відповідає вимогам, що висуваються до тубдиспансерів. По-перше, він потребує ремонту. По-друге, тут немає системи вентиляції. По-третє, не виділено коштів на додаткове харчування хворих на туберкульоз. Важлива проблема – повне забезпечення медперсоналу тубдиспансеру засобами захисту, на що також потрібні кошти.
Звичайно, облуправління охорони здоров’я тільки рекомендує реорганізувати тубдиспансер в амбулаторію з денним стаціонаром – рішення за цим питанням має ухвалюватися Болградською районною радою.
– Якщо ми реорганізуємо тубдиспансер, це дозволить нам заощаджені гроші спрямувати на розвиток інших відділень – хірургічного, терапії та інших, – додав головлікар району.
Однак більшість депутатів не погодилися з такою «економією». Як з’ясувалося, торік у районному тубдиспансері пройшли лікування 70 осіб, більшість із яких – з відкритою формою захворювання. Перебування пацієнтів у стаціонарі, крім лікування, – ще й спосіб запобігання розвиткові епідемії: як стверджують фахівці, кожен хворий може заразити за рік у середньому близько двадцяти чоловік.
– Ми можемо знайти сотні причин, щоб закрити тубдиспансер: дефіцит бюджету, зростання курсу долара, ціни на ринку тощо, – говорила депутат Юлія Томчук. – Треба розуміти, що хворі на туберкульоз – це здебільшого незаможні громадяни. Хто з них зможе поїхати лікуватися до обласного стаціонару?..
– Наскільки я знаю, наш район – єдиний в області, де не закрито тубдиспансер, – відзначив у своєму виступі депутат Михайло Курдоглов. – І це цілком логічно: оскільки за кількістю населення район посідає в області друге місце, у нас висока захворюваність на туберкульоз. Я вважаю, що відділення треба зберегти, тим більше що епідемічна ситуація з туберкульозом в Україні залишається загрозливою.
Голова Болградської райради Марія Гайдаржи запропонувала колегам добре вивчити у профільній комісії проблему утримання тубдиспансеру й винести її на розгляд чергової сесії. Якщо депутати вирішать зберегти лікувальну установу, слід вишукати кошти на ремонт і додаткове харчування.
