Дороги чи напрямки? або «Три вибоїни на версту»

Стан доріг на Одещині – одна з найважливіших і найболісніших тем для місцевого політикуму. У будь-якому разі, на спільному засіданні постійних комісій облради (де обговорювався порядок денний майбутньої сесії) саме цьому питанню приділили левову частку уваги.

Початок дискусії поклав проект Програми соціально-економічного та культурного розвитку Одеської області на 2015 рік. Один із її блоків присвячений розвиткові транспортної інфраструктури регіону. Оскільки ям на одеських дорогах, як і раніше, більше, ніж засобів та коштів для їх ліквідації, постають і конкуренція через ресурси, і потреба щодо виразних пріоритетів. Першим зауваження до пропонованого проекту висловив голова профільної постійної комісії обл­ради Олександр Сошенко. Від імені своїх колег за комісією він розкритикував плани щодо першочергового ремонту траси Одеса – Вознесенськ. Зокрема, заявив, що 40 мільйонів, призначені для цієї мети, – надто велика частина загального фінансування, і краще їх витратити на інші об'єкти. Як і слід було сподіватися, представники Миколаївського та Березівського районів почали захищати відпочаткову ідею. Вони розповідали про багатотонні вантажівки, що везуть сировину з величезного кар'єру, і практично знищене дорожнє полотно. Захисники інтересів інших районів наполягали на тому, що там проблем не менше. Депутат Володимир Видобора говорив про поступову ізоляцію Ізмаїла (припинення повітряного та водного сполучення з Одесою, скорочення залізничного – до трьох разів на тиждень, поступове завмирання автобусного). І пропонував провести нараду регіонального рівня «на 166-167 кілометрі траси Одеса – Рені, де не один автобус і не одна хура вже втрачали задні мости». Заступник голови обласної ради Петро Хлицов, який головував на засіданні, визнав, що ця ділянка справді потребує серйозної уваги.

Тим часом директор департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА Олег Муратов, що виступав із доповіддю щодо Програми, виправдовувався тим, що особисто у нього «у Вознесенську ніхто не живе», що було просто враховано надані пропозиції, але їх цілком можна переглянути. Радник губернатора Наталя Чегодар закликала депутатів облради «не думати тільки про дороги, по яких вони їздять самі», а мислити в масштабах області. За її словами, при розробці Програми враховувалися не так інтереси окремих громад, як основні напрямки: південь, північ і центр області, під'їзди з боку Миколаєва, Києва та Полтави, а також забезпечення транспортної інфраструктури портів. Директор департаменту фінансів ОДА Марина Зінченко докладно розповіла про наявний «дорожній ресурс». Крім основної суми 200 мільйонів, одесити можуть розраховувати на 150 мільйонів із Фонду регіонального розвитку; також зараз ведуться переговори з міністром транспорту про додаткове фінансування. Втім, навіть цих коштів не досить для покриття всіх потреб. Тому, наприклад, депутат Наталя Пурдик пропонувала вчинити за прикладом Харківської облради і звернутися по фінансову допомогу до Кабміну. А от її колега Ігор Белінський радив задуматися про якість ремонту (наприклад, одна з доріг, відремонтована 2012 року «під приїзд» Віктора Януковича, уже благополучно стала непридатною). Депутат Юрій Плужников говорив про те, що «з дорогами погано скрізь», тому закликав надати більше уваги «транспортним під'їздам до портів і виробничим майданчикам, які дадуть нам змогу заробити певні кошти вже цього року». 

Що ж, доріг в Одеській області є чимало (навіть якщо врахувати, що частина їх не є зоною відповідальності обласної влади). Тому й дискусію з приводу їх повернення до життя ще не можна вважати закінченою.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті