Економічна криза поставила перед бізнесменами питання руба: рятувати справу свого життя а чи, сплативши всі податки та збори, згортатися. Тому дуже актуальна тема «Економічний колапс: як вижити бізнесу в Одесі» зібрала для обговорення у форматі круглого столу самих підприємців, представників громадських організацій, академічної науки, політологів і журналістів.
– До економічного колапсу нам іще далеко, – говорить викладач кафедри економіки та управління національним господарством ОНЕУ, кандидат економічних наук Едуард Каражія. – Але, попри те, що в Одесі справи йдуть не найгіршим чином, бути готовим до потрясінь усе-таки треба.
– Я не поділяю оптимізму, – говорить старший викладач ОНУ ім. І.І. Мечникова Михайло Борисов. – Обіцяну децентралізацію бюджетів досі не виконано. Поки що ми спостерігаємо, як держава переклала фінансову й адміністративну відповідальність на плечі громадян. Якщо основна частина зароблених грошей не буде залишатися в місті або регіоні, проблем не уникнути. Адміністративна та фінансова децентралізація бюджетів – це наріжний камінь у питанні виживання не тільки Одеси, але й усієї країни.
– Зараз зростає навантаження на підприємця, – говорить виконавчий директор ГО «Одеське обласне об'єднання роботодавців» Геннадій Чижов. – Будь-який малий або середній бізнес має такі складові, як оплата оренди, податків і зарплати. Практично по всіх позиціях відрахування зросли. Валютні кредити частина дрібних підприємців взагалі не оплачує. На ринках закриваються невеликі торговельні точки.
– За проведеними торік маркетинговими дослідженнями можна судити, що в сучасному бізнесі криза управління, – розповідає президент Європейської асоціації розвитку бізнесу Віталій Сербуленко. – Я вважаю, що насамперед необхідно підвищувати освіченість бізнесменів. Є багато ефективних управлінських технологій, про які далеко не всі підприємці поінформовані.
– Ситуація в Одесі така ж, як і в багатьох інших містах, – констатує голова громадської ради підприємців промтоварного ринку «7-й кілометр» Василь Кулинич. – Проблема всеукраїнського значення в тому, що через військові дії перервано економічні зв'язки зі східними регіонами та Автономною Республікою Крим. Регіональна проблема – негативні дії з боку міліції, прокуратури та митної служби. Один із прикладів: на трасі правоохоронці зупиняють і конфіскують легальний товар, що пройшов розмитнення. Тому при призначенні начальника міліції промтоварного ринку ми просимо обговорювати його кандидатуру з нами.
На думку фахівців, одним із основних способів виживання для одеського бізнесу стане об'єднання в активні професійні асоціації (не плутати із профспілками), а також залучення великих інвесторів і запровадження громадського контролю над роботою великого бізнесу. Зокрема – за виконанням інвестором своїх зобов'язань.
Інвестиції у великому бізнесі цікаві будь-якому регіонові у вигляді вливання коштів, що їх бракує територіальній громаді, появи нових технологій в управлінському і технічному аспектах. Але при вкладенні грошей інвестор хоче бути впевненим у захисті своїх інтересів. Натомість він стикається із постійною зміною правил роботи, некомпетентністю у сфері управління фінансами та законотворчості, елементарним рейдерством. Діалог із майбутнім інвестором про безпеку його коштів буде початком плідної співпраці. Поки що ситуація протилежна: закордонні партнери, зокрема, виводять раніше вкладені в українську економіку інвестиції.
Основна проблема – це відсутність стратегії ведення бізнесу. А вироблення її в умовах бюджетно-адміністративної реформи і військових дій – справа непроста. Тиснуть, як то кажуть, із усіх боків. Тимчасове припинення сплати податків, до чого схиляються багато які підприємці та їхні юристи, – метод із розряду радикальних. ПДВ і податок на прибуток формують близько 40% держбюджету. Податкові ж страйки призведуть до ступору в системі соціальних та інших виплат. Державі першій слід зробити крок назустріч підприємцям. І це мусять бути заходи щодо відновлення довіри до себе та банківської системи.
