На спомин про померлих і з думками про живих

В Одеській облдержадміністрації напередодні Всесвітнього дня пам’яті померлих від СНІДу (він відзначається в третю неділю травня) відбулася зустріч Посла доброї волі об’єднаної програми ООН із ВІЛ/СНІДу у Східній Європі та Центральній Азії, співачки, акторки і телеведучої Віри Брежнєвої з представниками громадських організацій. 

Директор центру контролю над соціально не­без­печними захворюваннями Мінохорони здоров’я України, доктор медичних наук, професор Наталя Низова нагадала, що саме в Одесі 1987 року був зафіксований перший у країні випадок народження ВІЛ-інфікованої дитини. І саме Одеса стала першим містом країни, де почала працювати громадська організація, що об’єднала людей з ВІЛ-інфекцією. Відтоді вдалося багато чого зробити. Зокрема, завдяки застосуванню високоактивної антиретровірусної терапії вдалося домогтися високої ймовірності народження здорових малят у ВІЛ-інфікованих мам. 

Але при цьому залишається й чимало проблем. На жаль, приблизно 60% ВІЛ-інфікованих відмовляються від лікування. Це створює реальну загрозу їхньому життю. Тому одна з головних проблем сьогодні – посилити інформаційну складову, спрямовану на формування у людей правильного ставлення до свого статусу та правильної поведінки. 

Наталя Низова поінформувала про плани Глобаль­ного фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією завершити свою роботу в Україні 2017 року. 

Це повідомлення не може не тривожити. Глобальний фонд виступає потужною донорською організацією із закупівлі лікарських препаратів для людей, що живуть із ВІЛ. За інформацією міністра охорони здоров’я, підписано рамкову угоду із Глобальним фондом на одержання безповоротної фінансової допомоги на загальну суму 133 мільйони доларів у період із 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року. Виникає цілком закономірне запитання: хто візьме на себе тягар усієї цієї фінансової відповідальності після 1 січня 2017 року? Адже коштом фонду здійснюється первинна діагностика у групах ризику (ін’єкційні наркомани, представниці секс-бізнесу), а також лікування багатьох ВІЛ-інфікованих. За час, що залишився до відходу Глобального фонду з вітчизняного ринку, налагодити виробництво всього необхідного для лікування ВІЛ-інфікованих у нас, скоріш за все, не вдасться. Виникає запитання: що доведеться робити потім людям, які живуть із ВІЛ? Невже купувати лікарські препарати за ринковими цінами в аптеках?  

Учасники зустрічі розповіли Вірі Брежнєвій про різні проблеми, з якими вони зіштовхуються. 

Наприклад, Глобальним фондом не надаються тест-системи для звичайних громадян, які бажають перевірити свій статус, а також препарати для лікування ВІЛ-інфікованих дітей та підлітків. Крім того, багато які ВІЛ-інфіковані жінки не одержують мо­лочні суміші для годування новонароджених дітей. За вітчизняним законодавством ці питання віднесено до відання служб соціального захисту. А у них коштів на закупівлю сумішей, на жаль, не завжди вистачає. Це підтвердив начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації В’ячеслав Полясний, який брав участь у зустрічі. 

Віра Брежнєва пообіцяла донести до керівників Глобального фонду інформацію про труднощі, з якими зіштовхуються ВІЛ-інфіковані громадяни нашої області, з надією на подання їм дієвої допомоги. А також анонсувала вихід кліпу, присвяченого проблемам людей із ВІЛ. У його підготовці беруть участь підлітки з різних регіонів України. 

Выпуск: 

Схожі статті