В арт-центрі імені Віри Холодної відбувся без сумніву один із найочікуваніших концертів цього року.
Одесу вже вдруге відвідав британський культовий музичний колектив «Death in June». Група була створена ще далекого 1981 року і протягом останніх 34 років неодноразово змінювала і склад, і звучання. Але беззмінним її учасником залишався вокаліст і гітарист Дуглас Пірс. Цього разу до Одеси він прибув із сурмачем і піаністом Міро Шнайдером, який брав участь у записі останнього студійного альбому «Death in June» 2010 року.
У межах спільного турне на сцені також виступила данська група «Die Weisse Rose» і соліст зі Швеції Міхаель Айдхолл.
Першими на сцену вийшли Дуглас Пірс і Міро Шнайдер. М’який і огортаючий вступ різко контрастував із похмурим постапокаліптичним антуражем. Зігравши кілька композицій, зокрема і «Peaceful Snow», одягнений у камуфляж і карнавальну маску Дуглас Пірс і не менш войовничо вбраний Миро Шнайдер пішли геть.
На зміну їм у червоному диму з’явилися артисти «Die Weisse Rose», які виконали невеликий, але емоційний сет-ліст. Мартіал-індастріал, який грає трійця (двоє данців і англієць) передбачає участь нечисленних музичних інструментів (по суті різного роду ударних), а також використання семплів, уривків із політичних промов 1940-х років, кадрів хроніки та старих кінофільмів. Антураж відтінював похмурі міркування Томаса Бойдена, вокаліста та засновника проекту «Die Weisse Rose». Ламентації за колишніми часами у стилі мартіал-індастріал скували слухачів, що покинули сидячі місця і зайняли простір біля сцени. Але сеанс музичного занурення в минуле закінчився досить швидко. «Die Weisse Rose» полишають сцену, щоб звільнити місце для нового виходу «Death in June».
Другий вихід Дугласа Пірса та Міро Шнайдера був обставлений незвичайно. Спочатку Міро Шнайдер із акордеоном і у вишиванці став виконувати народну мелодію. Зала зачаїлася. Але коли на сцену вийшов Дуглас Пірс у національному українському костюмі, захвату не було межі. Його філософія й меланхолія у стилі дарк-фолк розтяглася години на дві, за які він устиг зіграти чи не два десятки дуже різних композицій із усього періоду творчості «Death in June». У фіналі спільного концерту на сцені з’явився Гаррі Кері, що виступає з «Die Weisse Rose», і виконав заключну композицію «Hail! The White Grain».
