З добрих новин розпочав звіт про діяльність портів за перший квартал поточного року голова Адміністрації морських портів України Андрій Амелін.
Незважаючи на непривабливу для туристів ситуацію в країні, Одеса відкрила круїзний сезон. До причалу пристав лайнер із символічною назвою «Європа». Благополуччя цього морського візиту пожвавило й інших туроператорів.
Чистий дохід АМПУ склав 1,7 млрд гривень, що майже на один мільйон більше, ніж очікувалося. Водночас посилено режим ощадливості: скорочено витрати на утримання управлінського апарату. Бюджети одержали 340 мільйонів відрахувань живими грішми.
Із чотирьох збиткових філій дві вдалося вивести з економічного ступору. Тепер руку допомоги подано відстаючим поки що портам – Скадовську та Рені. У найближчі місяці реальним стає відвантаження звідти кількох суднових партій металобрухту, зернових і навіть наливних вантажів.
Засмучує, що на 2,5% порівняно з першим кварталом минулого року поменшало загальне вантажоперевалення. Крім стрибків гривні, це пояснюється зниженням ролі Маріупольського порту. Багато які постачальники вантажів через бойові дії в цьому регіоні завважили подальшу співпрацю з ним ризикованим. Оскільки сполучення з портом по залізниці вкрай обмежене, вантажі перевозяться по воді суднами каботажного флоту. Це вихід зі становища, але не рівноцінний. Зусиль вистачає переважно тільки на забезпечення роботи металургійних заводів.
Ці чинники кваплять із ухваленням рішень щодо зміни митного та податкового кодексів, закону про морські порти, про концесію в них. Поліпшити роботу підприємств має також укрупнення філій АМПУ. Зокрема, предметно це стосується Усть-Дунайського порту, який буде приєднаний до Ізмаїльського. Перестановка зменшить витрати на утримання апарату. Новаторством, запровадженим в Одеському та Іллічівському портах, став перехід на електронний документообіг. Там же змінено схему технологічного руху транспорту з контейнерами, завдяки чому заощаджуються час і кошти експедиторів.
Адміністрація морських портів України домоглася скасування непродуктивного контролю над ізольованим баластом, що стримував судноплавство. Підготовлено низку проектів із днопоглиблення. Цього року будуть збільшені прохідні глибини в Ізмаїлі, Іллічівську, Одесі, Білгороді-Дністровському, а також на судновому ході «Дунай – Чорне море». Має залучити великих інвесторів масштабне днопоглиблення в Маріупольському та Бердянському портах. Загалом заплановано витягти з дна близько 2,2 млн тонн ґрунту. Або близько 300 мільйонів, якщо перераховувати кубометри у гривні.
– Показово, що ми не звертаємося до іноземного підрядника, а користуємося можливостями власного днопоглиблювального флоту, – говорить А. Амелін. – Це дозволяє уникнути громіздких тендерних процедур, оперативно ухвалювати рішення щодо розподілу спецфлоту по потрібних місцях. І водночас здешевлює черпання.
Поки що на шляху інвестицій стоїть проблема із твердженням ухвалених портами фінансових планів. Після узгодження їх із Міністерством інфраструктури підприємствам доводиться одержувати добро від інших відомств. Це ходіння по кабінетах закінчується до листопада, коли час готувати до затвердження план на новий рік.
– Уже підготовлено проекти й титули на будівництво першої черги контейнерного терміналу на Карантинному молі в Одесі. І почалася робота з будівництва причалу «1-Z». Але проблема зі швидкістю проходження документів – та сама. Зараз їх буде розглядати Кабінет Міністрів України, – говорить А. Амелін.
Як скоро відбудуться перетворення в законодавстві? Над цим технарі та виробничники не владні. Але сподіваються на краще!
