Одна з найсумніших проблем сучасного суспільства – покинуті діти. Через складну соціально-економічну ситуацію деякі батьки вважають, що виховання їх, піклування про них – це великий тягар і ускладнення власного життя. Не оминає, на превеликий жаль, ця соціальна проблема й Любашівський район.
Оскільки тут немає центру матері і дитини та тимчасових притулків для неповнолітніх і дорослих осіб, єдиним прихистком, рятівним острівцем для покинутих малюків та дітей, позбавлених батьківського піклування, залишається дитяче відділення ЦРЛ.
Як розповів заступник головного лікаря Валентин Касєвич, нечисленний, але досвідчений медперсонал сьогодні, крім своєї основної функції – лікування, опанував ще й навички соціальної роботи. А ще йому доводиться вишукувати різні можливості, щоб забезпечувати маленьких пацієнтів харчуванням, засобами гігієни та одягом. Адже жодним кошторисом такі витрати не передбачені. Палата для покинутих діточок, на жаль, ніколи не буває порожньою. Тут вони мають практично все, крім батьківської любові. Віднедавна медики опікуються 2,5-річною Діаною. Свій переступ мати-зозуля мотивує тим, що їй немає за що годувати і одягати доньку. І вона свідомо подала заяву на оформлення дівчинки до дитячого будинку.
– Діана надійшла до нашого відділення у задовільному стані і відразу завоювала загальну симпатію. Після оприлюднення на телебаченні сюжету про покинуту дитину знайшлося чимало людей, які запропонували свою допомогу. Та найголовніше, мати переглянула своє рішення і приїхала відвідати своє дитя. Залишилося лише підшукати їм житло, допомогти жінці з роботою, і тоді дитина зможе уникнути казенних стін дитбудинку. Часто в нашому дитячому відділенні перебувають горе-матері та діти з малозабезпечених родин. У лікарні вони мають справжні житлово-побутові умови, про які тільки мріяти можна. Адже вдома не мають чого їсти, пити, у що вдягнутися і чим піч затопити. Медик також розповів, що впродовж лише нинішнього року в дитячому відділенні райлікарні через різні життєві негаразди фактично мешкали шестеро дітей і їхні матері. Так, одна молода особа з двома дітками не подбала про паливо і продукти на зиму. І коли вона перебувала в ЦРЛ, «доброзичливі» односельці вже почали розбирати її хату. У іншої сім’ї, інфікованої небезпечною формою туберкульозу, дитину забрали заради її безпеки. Ще одна молода жінка приїхала в район на заробітки, народила дитину і не мала куди подітися. Знайшла допомогу і притулок малолітня мати, яка не мала жодних навичок догляду за дитиною і родичів, які б у цьому їй допомогли… Півроку мешкає в райлікарні дорослий чоловік без документів. До цього він декілька літ мав притулок на автостанції, що на трасі Одеса – Київ. Якось зазнавши тяжкої травми, одержав кваліфіковану медичну допомогу. Пацієнт уже видужав, але у медиків не вистачає духу відвезти його назад на «місце проживання», хоч він на цьому наполягає. Загалом усі ці люди провели у лікарні майже 400 ліжко-днів!
