Настає рік Червоної або Вогненної Мавпи. Аналогічний символ
панував у світі 60 років тому
Хто пам'ятає, 1956-й був роком великих військових і політичних конфліктів: революція в Угорщині, війна за Суецький канал у Єгипті. Тепер китайські мудреці стверджують, що й 2016-й нікого не залишить байдужим. У грі великі та значущі події міжнародного масштабу, які торкнуться кожної країни. Тому, пишуть одеські звіздарі, не дуже дивуйтеся, якщо раптом з’ясуєте, що світ повен контужених дятлів, товстошкірих бегемотів і вічно сонних лінивців або йошкиних котів. Одне слово, за Мавпою тягнеться цілий звіринець. Туди й підемо!
У КУ «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» повноважними представниками від цього виду тварин є сімейство павіанів-гамадрилів і зграя зелених мартишок. Вони люблять виходити «на люди».
Це вже натяк на те, що в цей рік не варто жити рутинером і сиднем. Відповідність поведінці, звичкам і характерові тварини, яка є тотемом року, завжди була добрим знаком.
Завідувачка сектору хижих тварин Вікторія Нагорна каже, що примати – цікаві, розумні звірятка. Виказують чималу хитрість, особливо коли хочуть домогтися виконання своїх бажань. Вони кмітливі, як професійні дотепники, абсолютно несподівані, дуже жваві. Досить нетривкі в настрої. Вельми запальні й дуже швидко змінюють свої емоції та вподобання. До того ж це хлопці й дівчата капосні та натхненно гуморні. Якщо хто хоче прожити рік Мавпи без перешкод і жалів, мусить і сам бути моторним, проявляти кмітливість, жваву реакцію – одне словом, гав не ловити.
У клітці гамадрилів виділяється не так розмірами, як пухнатою вовною на холці ватажок. Варто звернутися до нього на ім’я Жорик, як його вухо сторожко відреагує. Сам же вдає байдужого: шляхетне панство не звикло вклонятися. Він діловито обдирає банан. Гамадрили, та й мартишки, нічого не їдять зі шкіркою, умудряються очищати навіть помідори, огірки та вишні.
Другого самця привезено з Польщі, тому й названо Поляком. Він не такий поважний, і набагато смішніший. Дві самки скромніші. Але якщо хтось із відвідувачів до них кривиться, всі четверо стають, як чотири дзеркала. І безугавно передражнюють глядачів. Аж до того, що коли хтось, надивившись, повернеться спиною до мавпятника, бодай один з гамадрилів синхронно з ним розвернеться та покаже свій червоний лискучий зад. До речі, червоний колір і всі його відтінки визнані барвами цього року.
Очевидно, щось символізує й те, що зад – голий! Вважається, що мавпа любить гроші. У будь-якому разі, найкращим подарунком під ялинку будуть на цей Новий Рік стовпчик доларів або кілька купюр євро, або просто «прес» білетів державної скарбниці звичнішої національної валюти.
Як тут не згадати дитячі віршики:
«Обезьяна без кармана
Потеряла кошелек.
А мили… то есть полиция
поймала,
Посадила на горшок».
Реальних економічних пророцтв краще не чіпати. Спогади про бюджет, ухвалений з дефіцитом, про валютний курс, що скаче, як мавпа по пальмі, і все ближче до її верхівки, додає смутку. А цього за астрологічними накресленнями робити не належить. Ці ж тлумачі закликають відвідати під час свят шикарні ресторани, здійснити морські круїзи, побувати в екзотичних країнах. Теж дражнять? Виправдовують вони себе посиланням на те, що Мавпа любить усе гламурне.
А якщо без жартів: чим годувати цю чотириногу хвостату братву? Якщо мавпи віддають перевагу фруктам і коренеплодам, то гамадрил не від того щоб втрощити шматок м'яса або рибу. І тут не пошлешся на недостатнє фінансування й об'єктивні господарські складнощі: належить банан на обід – дотримуй раціону! Це мавпа без кишені. А керівництву зоопарку турбота.
– Ледь менше шести мільйонів гривень виділяє на утримання зоопарку міська рада. Рекордну суму в сім мільйонів ми заробили на атракціонах 2015 року. Сподіваємося, що й у новому році зберемо не менше. На опалення, поточний ремонт, водопостачання цих грошей вистачить. На харчування тварин – безумовно, – говорить генеральний директор Одеського зоопарку Ігор Бєляков. Жарт радянського гумориста про те, що тигрові м'яса недодають, – не про місцевий звіринець. За звіряток уже можна не турбуватися. А щодо нас?..
…Павіан позирнув на публіку зпідлоба розумними карими оченятами. Безтурботно перекидалися дитячими іграшками мартишки. За уявленням чити, кожна з них зайнята своєю справою на своїй території: це ми за ґратами.
Жорик доїв банан, почухався й рушив у вольєр грітися.
