Небувалою подією для морських портів стало ухвалення фінансового плану на 2016 рік у жовтні щойноминулого року. Раніше Міністерству інфраструктури жодного разу не вдавалося завчасно затвердити цей документ, що визначає розвиток портів. Фінплани ухвалювалися за два-три місяці до закінчення виробничого року, на який мала поширюватися їхня дія.
– Портовики відразу відчули результат оперативності за припливом капітальних інвестицій, – сказав на підсумковій пресс-конференції голова ДП «Адміністрація морських портів України» Андрій Амелін. Він також підкреслив, що за 11 місяців вантажопереробка портів зросла на 2% порівняно з цим же періодом 2014 року та склала 131,7 млн тонн.
– У нинішніх умовах і це досягнення. Бо галузь просто не встигає перебудовуватися та підлаштовуватися під лавину поточних змін. Так, дуже позначилося на показниках помітне падіння контейнерного обороту. Відчутні нескінченні коливання курсу валюти і зниження купівельної спроможності населення. Як наслідок, на багато які товари впав попит, що спричинило скорочення виробництва. А отже – і потреби у транспортуванні тих же контейнерів, – проаналізував ситуацію А. Амелін.
Зате з зітханням полегшення викликало цього року скорочення пачки документів, необхідних для відходу судна, із двадцяти одного до чотирьох. Комісію, дії якої, як правило, затримували відхід на кілька зайвих годин, скасовано. Усунуто підстави для такого корупційного по суті процесу, як контроль ізольованого баласту.
Каботажні перевезення взагалі майже не здійснювалися. Позитивним у цьому є те, що 46 буксирів, барж, катерів, сміттєзбиральників та інших одиниць допоміжного флоту, що перебувають поза експлуатацією, пройшли «курс лікування» на судноремонтних заводах України. Заплановано ремонт 26 інших суден на суму 110 млн гривень. У 2016 році намічено виділити 160 млн гривень на придбання двох рятувальних катерів. Готовий до льодового періоду єдиний у країні криголам «Капітан Бєлоусов» для проводження караванів по Азовському морю. На передноворічному старті знаходилися також кілька буксирів, здатних колоти кригу у портових водах. Буде розширюватися парк суден для забезпечення санітарного стану акваторій.
10 грудня введено в експлуатацію днопоглиблювальне судно. Одночасно отримано дозвіл на черпання основних каналів: Дніпровсько-лиманського лінійного, глибоководного ходу на Дунаї, підхідного фарватеру до Білгород-Дністровського порту. Залежно від глибин упроваджуються категорії портів.
В 2016 році у тендерах на черпання великих обсягів донного ґрунту будуть брати участь світові лідери днопоглиблення – компанії «Ян Де Нул», «Ван Оорд» і «Паскаль-Інжиніринг». З ними ДП «АМПУ» пов’язує свої амбіційні плани на виймання близько 14 млн тонн ґрунту. Переважно в портах «Великої Одеси» – у Южному, Іллічівську і, відповідно, Одесі. Тим більше що ціни у цих потенційних підрядників – цілком прийнятні.
Болісним спогадом для морської галузі є практично повна втрата національного днопоглиблювального флоту за останні п’ять років. Осиротіло підприємство «Усть-Дунайськводшлях». Тридцять суден спецфлоту ДП «Чоразморшлях» перебувають під арештом або в заставі за борги. Причому багато які з них – за кордоном. Наприклад, у Туреччині, в Індії, що ускладнює їхнє повернення до робочих лав.
Більша частина наявних суден не підлягають ремонту. Вони – кандидати на списання в тираж. Складнощі, за словами А. Амеліна, є з переданням на баланс ДП «АМПУ» земснаряду «Прорвин». Поки що він застряг у Вилковому. Земснаряди збанкрутілої приватної компанії «Чорномортехфлот» не потрапили в державну власність. Де вони зараз – невідомо.
Сумно, що робота Усть-Дунайського порту не ефективна. За словами А. Амеліна, він перевалив за рік всього 25 тисяч тонн вантажів. Там відсутні залізнична й автомобільна інфраструктура. І реально працює один зерновий склад стивідорної компанії. По суті колись перспективний порт деградував до портпункту, де немає необхідності регулювати глибини. Проте портова система країни розвивається вшир і вглиб. І в цілому рухається вперед.
Тепер на ринок черпання прийдуть іноземці. Свого часу фірма «Мебіус», що працювала на Дунаї, витиснула українських днопоглиблювачів. Чи не вийде так, що ті кілька суден, які ще становлять корпус національного днопоглиблювального флоту, будуть виселені з українських вод європейськими підрядниками? Щоправда, згідно з даними ДП «АМПУ», і витісняти особливо немає кого…
