Третій рік на приколі
Сумну дату відзначили українські моряки, що перебувають на борту т/х «Роксолана-2» («Roksolana 2»). 26 січня 2014 року цей сухогруз зайшов у порт Новоросійськ. Першою причиною його затримки владою стали технічні недолади. Другою – борги судновласника за заробітною платою перед екіпажем.
Судно й нині на приколі в цьому порту: стоїть, обростаючи «бородою»!
Як повідомляє інспектор Міжнародної федерації транспортників (МФТ) у Новоросійську Ольга Ананьїна, на теплоході не працює супутниковий зв'язок «Inmarsat», крім УКХ, немає іншої хвилі, на якій можна спілкуватися з берегом. Не працює турбіна лівого головного двигуна, не запускається аварійний дизель-генератор, через пошкоджений клапан неможливий злив хозфекальних вод із лівого борту. У самій же фекальній цистерні утворилася дірка. На додачу до всього вищесказаного на палубу з гідравлічних шлангів тече олія.
Крім технічного стану, і постачання екіпажа було геть нікудишнє. Настільки, що виконання професійних обов'язків вимагало буквально героїчних зусиль. Моряки сумлінно відпрацювали контракт, а роботодавець уже третій рік як не поспішає оплатити їхню нелегку працю.
По суті судновласницька компанія «Med Global Group Ltd.», що зареєструвала «Роксолану-2» під прапором Сент-Вінсент і Гренадин, наплювала на своїх найнятих працівників. Екіпаж покинутий напризволяще без грошей і продовольства.
Чекаючи обіцяного
Кілька людей з екіпажу написали листа до благодійної організації «Фонд допомоги морякам «Ассоль». Її юристи звернулися по роз'яснення, а потім – із вимогою погасити заборгованість до оператора судна, представленого одеською компанією «Prime Maritime». Там їх запевнили, що це тимчасові труднощі й заборгованість буде погашено. На підтвердження чого названа компанія навіть видала гарантійного листа. За фактом же не виплатила нічого з грудня 2013 року.
Ще з'ясувалося, що «Prime Maritime Ltd.», знявши з себе відповідальність, передала нещасливий теплохід в управління іншій фірмі, якою, втім, керують ті ж особи. Фірмачі поводяться так, немов викреслили «Роксолану-2» зі списку своїх суден.
Хазяїн «Роксолани-2» – компанія «Med Global Logistic Ltd.» – перестав виходити на зв'язок, щойно з теплоходом почалися проблеми.
Кругом-бігцем борг роботодавця за зарплатою перед екіпажем до кінця поточного лютого сягне $42 тисяч.
11 українських моряків змогли повернутися додому власним коштом. Один із них не повернеться ніколи! За час очікування у капітана теплохода почалися проблеми зі здоров'ям. У минулому травні його з високою температурою відвезла до лікарні швидка. Лікарі поставили діагноз – двостороння пневмонія, ускладнена серцевою недостатністю. Відсутність необхідного лікування та пізня діагностика захворювання призвели до летального наслідку. Євген Попов помер на чужині в 64 роки, так і не дочекавшись закінчення поневірянь. Родичі капітана приїхали до Новоросійська й забрали тіло на батьківщину до Маріуполя.
На борту залишилися три громадянина України. Вони опікуються судном, дбають про безпеку мореплавання в районі стоянки теплохода. І не мають наміру їхати геть, аж поки не будуть виплачені гроші. Місцеві газети писали, що вони збираються оголосити голодування.
– Ми хочемо, щоб про нас і нашу біду згадали, допомогли, – пояснили виданню електрик Андрій Тирикін, матрос Валерій Мороз і 73-річний капітан-стармех Анатолій Артамонов. Останньому в Новоросійськ перераховують пенсію, на неї моряки купують продукти. – Ми вимушені йти на цей крок. Бо судно обслуговуємо власним коштом. Світ не без добрих людей. Іноді продовольство дає порт і приносить від парафіян панотець Микола. Підкидає харч Російська морська профспілка. Зі співчуття приносять їжу місцеві жителі. Інакше ми померли б із голоду.
Суд є, справи немає
Усі думки сходяться на тому, що єдиним виходом із ситуації є арешт судна. Але оскільки роксоланівські моряки не належать до жодної профспілки, грішми їм ніхто не міг допомогти. А процедура подання заяви до суду про арешт судна – аж ніяк не безкоштовна.
БО «Ассоль» допомогла з найманням адвоката. Відбувся суд. У квітні 2014 року він виніс рішення про продаж «Роксолани-2» на аукціоні та погашення з виручених грошей боргів перед моряками.
Факт заборгованості за зарплатою, за словами адвоката моряків Абочира Делавшока, доведений. Кошти від продажу мають піти також на покриття портових витрат за стоянкою судна. Судові пристави порушили виконавче провадження. Але у відділі з реалізації штучно зволікають з аукціоном із продажу, посилаючись на проблеми з розмитненням судна. Адвокат поки що марно пояснює, чому іноземний сухогруз не повинен проходити митні процедури.
«Роксолана-2» була оцінена в 36 млн рублів. Та за такою ціною судно ніхто не купить, говорить адвокат.
Але ось уже знайшлися охочі купити це судно. Чому його не продають? Поки тяглися розбірки, термін цієї оцінки минув, а нової досі немає. У чому ж справа? Пристави від коментарів утримуються.
Ще одна «Роксолана»
Одночасно з 2013 року стоїть у Поті сестринське судно «Роксолана-1» (прапор Белізу), що належить цьому ж власникові. Ситуація там на борту аналогічна. Тільки тут фірмачі заборгували морякам 78 тисяч доларів. Грузинський суд заарештував цей сухогруз. Оскільки судновласник не вжив спроб повернути собі його назад, розплатившись із командою, судно вирішили продати. Судновласник, нітрохи не вагаючись, в офіційному листі, адресованому профспілці, заявив про свою відмову від двох «Роксолан». І від моряків!
Гнилу сутність компанії викриває адвокат А. Делавшок, за словами якого, від бездіяльності даного роботодавця постраждали кілька екіпажів. Він має у своєму розпорядженні заяви від 20 чоловік.
Фактів і мотивів у цій хроніці досить. Морська громадськість на стороні «роксоланців». Але питання й далі висить у повітрі.
