Третього березня Герой України, заслужений працівник сільського господарства країни, Почесний громадянин Одеської області, голова правління публічного акціонерного товариства «Агрокомпанія «Свобода», що в Ізмаїльському районі, Володимир Деонисович Видобора відзначив своє 75-річчя. Ім’я цієї людини на слуху не тільки у жителів сіл Стара Некрасівка й Дунайське, але й далеко за межами Придунав’я, Одеської області.
Він присвятив себе найблагороднішій справі – служінню землі.
У благодатному Бессарабському краї пустила коріння його родина, виросли сини. Тут відбулося його становлення як керівника і як особистості, небайдужої до того, що діється навколо.
Професійний фахівець-аграрій, талановитий керівник і організатор сільськогосподарського виробництва, лідер провідного на Одещині багатопрофільного сільгосппідприємства, один із тих, хто започаткував радикальну реорганізацію системи агропромислового виробництва.
Народився Володимир Деонисович напередодні Великої Вітчизняної війни, 3 березня 1941 року в простій родині, у селі Трапівка Татарбунарського району.
Дитячі та юнацькі роки випали на дуже складний час. Але він знайшов у собі сили не зламатися морально й по закінченні школи-семирічки вступив до Ізмаїльського технікуму механізації й електрифікації сільського господарства.
У юнака завжди було величезне бажання домогтися в житті набагато більшого, ніж мати статус працівника середньої ланки. Велика мрія потребувала великих зусиль.
Не відриваючись від роботи, він паралельно закінчує профільний інститут.
У 1971 році обіймає посаду головного інженера колгоспу в селі Муравлівка Ізмаїльського району, а потім – головного інженера радгоспу в Кислиці.
Глибоке знання справи, організаторський талант, любов до землі та вміння здійснити задумане сприяли тому, що 1983 року йому запропонували стати заступником директора радгоспу у Старій Некрасівці, а невдовзі призначили керівником господарства. Видоборі вдалося відродити практично помираюче сільгосппідприємство. Під час так званої горбачовської перебудови директор не тільки утримав виробництво на плаву, але й значно поліпшив його економічні показники.
У 1995 році на базі радгоспу створюється акціонерне товариство «Агрокомпанія «Свобода», а Володимир Видобора рішенням загальних зборів акціонерів обирається головою правління, яким залишається по сьогодні.
З його ініціативи й під його безпосереднім керівництвом в агрокомпанії був здійснений комплекс соціально-економічних і структурних перетворень ринкового напряму. «Свобода» стає потужним, успішним підприємством, що використовує у виробництві інтенсивні та ресурсощадні технології. Господарство плідно співпрацює з основними селекційно-генетичними центрами України, займається дослідженнями, вирощуванням і реалізацією перспективних сортів зернових і технічних культур.
Визнаним лідером компанія є й у тваринництві, спеціалізуючись на інтенсивному вирощуванні свиней.
Соціальні умови для працівників відповідають виробничим успіхам: заробітна плата – одна з найвищих у районі; на ділянках є капітальні приміщення з душовими, їдальнями й кімнатами відпочинку; харчування – безкоштовне, у гарячу жнивну пору – три рази на день.
Маючи потужний технічно-енергетичний потенціал і міцну фінансову базу, агрокомпанія розбудовує сільську інфраструктуру, подає багатопланову шефську допомогу малозабезпеченим родинам, пенсіонерам, інвалідам, самотнім людям. Крім цього, виступає постійним спонсором для місцевих спортивних організацій і творчих колективів, є ініціатором утворення у Старій Некрасівці регіонального центру культури, допомагає церкві.
«Свобода» є лауреатом рейтингу «100 найкращих підприємств країни», іміджевої програми «Громадське визнання», а сам Володимир Деонисович нагороджений дипломом «Бізнес-потенціал» – за професійні дії, спрямовані на поліпшення добробуту держави. У 2004 році Володимир Деонисович удостоєний звання Героя України, 2015 року – звання «Почесний громадянин Одеської області».
Як депутат обласної ради чотирьох скликань, Володимир Видобора всю свою енергію спрямував на поліпшення життя своїх земляків. Села Стара Некрасівка й Дунайське одними з перших у районі одержали природний газ. Було проведено реконструкцію опалення у школі та в дитячому садку, подано допомогу в їхньому благоустрої й ремонті.
Як і раніше, Володимир Деонисович багато зустрічається із провідними фахівцями, радиться. Часто до нього приїжджають українські колеги й гості з-за кордону.
В особистому житті він – звичайна людина, має міцну родину, виростив гідними людьми двох синів і дуже пишається трьома онуками.
…Його часто запитуть: «Якою Ви бачите Україну в ідеалі?». Відповідь його завжди однозначна:
– Такою, щоб мою Вітчизну поважали – за нові технології, сучасні виробництва, гарні й чисті населені пункти, високоякісні й недорогі товари. Щоб інші країни мріяли приєднатися до нас, а не ми до них. Щоб у нас, а не у них, суспільство було справедливіше. Щоб до нас їздили вчитися, як зберігати родючий шар землі. Щоб ми лікували від хвороб, які ніхто, крім наших лікарів, не вилікує… Щоб ми не були на перших позиціях за рівнем корупції й туберкульозу. Щоб не балакали про запаскудженість смітників, викидаючи при цьому пляшки в кущі й залишаючи після себе гори сміття. Щоб нове покоління українців було високоморальним і начитаним, охочим думати й відчувати свій високий борг перед старшим поколінням. Вірю, що ми не розгубимо душевний спокій, надію, честь, переконаність, довіру. Людину визначають тільки праця, чесність, досягнення, а руйнують – вино, гординя, злість…
Твердо стою на своєму: у країні чимало добрих людей, які чесно трудяться. Скигліям завжди пропоную приступитися до дуже приємної справи – роботи. І пам’ятати, що дві речі ніколи не повертаються – час і можливості. Усі позитивні зміни треба починати з себе.
