В навантаження ОСББ

Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», з 1 липня поточного року після скасування ЖЕКів мешканцям висоток, що створили ОСББ, належить узяти на себе відповідальність за все, від чого залежить успішна подальша експлуатація їхнього будинку. Більшість людей усієї складності проблем, із якими їм доведеться зіштовхнутися, не уявляють навіть у віддаленому наближенні.

Наприклад, серед інших нових обов'язків на них ляже відповідальність за експлуатацію піднімальної споруди підвищеної небезпеки (так в офіційних документах називають ліфт). Оскільки основна частина ліфтів уже давно відпрацювала належний 25-річний термін експлуатації, постає ціла низка питань: кому довірити турботу про ліфти за прийнятну ціну, та так, щоб почуватися в них безпечно і найголовніше – уникнути нещасливих пригод, внаслідок яких уже не раз травмувалися й навіть гинули люди?    

На думку відповідального секретаря НТА «Піднімальні споруди» Семена Полнарьова, у цьому разі дуже тісно переплітаються економічні, юридичні й соціальні моменти.

– Для мене завжди залишалося загадкою, чому при мінімальному терміні експлуатації житлових будинків в п'ятдесят років ліфтам приділяється максимум двадцять п'ять, – говорить Семен Якович. – При цьому у нас дуже рідко говорять про ліфти, що нормально працюють протягом двох і навіть трьох термінів експлуатації. А їх же чимало. Та й німці, чий ринок ліфтової продукції перенасичений, знаючи наші проблеми, останнім часом почали пропонувати купувати свої підйомники з подовженим строком експлуа­тації. Виходить, що ліфти, при певній незначній доробці, цілком можуть нормально працювати довше звичного для нас терміну. Для розв'язання даної проблеми з урахуванням її високої соціальної значущості (ліфти перевозять більше пасажирів, ніж наземний транспорт) на державному рівні слід взяти курс на власне виробництво.

– Ви вважаєте, що у нас іще залишилися підприємства, яким до снаги таке завдання?

– Звичайно. Наші «Одесліфт» і фірма «Новатек-Електро», спільне українсько-білоруське підприємство «Карат-Ліфткомплект» у Вишгороді Київської області. Вони цілком можуть забезпечити вітчизняну комплектацію ліфтів на 70-80 відсотків, впровадити енергоефективні елементи, що дозволить зробити готову продукцію дешевшою для споживачів, тобто для тих ОСББ, яким негайно треба вирішувати проблему заміни ліфтів у своїх будинках.

– Семене Яковичу, одержавши ліфт у власність, ОСББ будуть змушені шукати організацію, яка візьме на себе турботу про його експлуатацію. Що треба зробити, щоб це стало вигідним бізнесом, здатним залучити на ринок нових гравців?

– Почнемо з іншого: значна частина житлово-комунальних послуг, зокрема й ліфтових, – це громадські вигоди. Тому даний ринок варто розглядати не тільки з економічної, але й із соціальної точки зору. Процес відтворення житлово-комунальних послуг потребує якісно нової форми капіталу, в результаті впровадження якої виступає специфічна форма прибутку – соціалізований прибуток. Він може бути цікавий приватним інвесторам переважно у процесі кредитування, бо ліфтові послуги адресовані певній групі людей.  

Структура тарифу на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій поки що не передбачає акумулювання коштів на проведення капітального ремонту житлового фонду, зокрема й капітального ремонту ліфтів. Тому потрібно на законодавчому рівні виділити ліфтову послугу як самостійну, при розрахунках вартості якої може й мусить враховуватися амортизація. Крім того, – розв’язати суперечності в бухгалтерському та податковому обліку, в методиках і методах нарахування амортизації. Бо поки що амортизація ліфта у нас розраховується винятково виходячи з терміну його експлуатації. Але ж ліфти експлуатуються по-різному: десь ними користуються менше, десь більше. Амортизація має розраховуватися з увагою до кількості перевезених пасажирів і пройденої ліфтом відстані. Ці зміни, засновані на досвіді та здоровому глузді, зробили б ліфтове господарство цікавим для інвесторів і дозволили б власникам будинку утримувати на вигідних умовах договір із обслуговуючою організацією, наприклад, на довгострокову оренду ліфта. Таким чином ліфт може перетворитися на основний фонд для надання ліфтової послуги й до нього можна застосувати механізм прискореної податкової амортизації.

Залишається додати, що до 1 липня – зовсім небагато часу. І від того, чи будуть прийняті запропоновані зміни у вітчизняному законодавстві, залежить доля ліфта в будинках наших громадян – залишиться він нелюбимим пасинком системи ЖКГ чи перетвориться на джерело надання якісної, безпечної й доступної за ціною послуги.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті