– Ситуація в порту просто ката­строфічна, – говорить Дмитро Володін. – Так, 2015 року при плані 600 тисяч тонн вантажопереробка склала лише 242 тисячі. Таке відчуття, що робота із залучення вантажопотоків взагалі не прово­дилася. Вантажовласники просто пішли геть. Є різні причини – як об’єктивні (залізниця на порт Рені проходить по території Рес­публіки Молдова), так і суб’єк­тивні. Моє основне завдання – поновлення вантажопотоків через ДП «Реній­ський морський торговельний порт». За перші два тижні у нас уже було шість вантажовласників, які хочуть працювати в Ренійському порту. Ми з ними перебуваємо у стадії переговорів. Уже є позитивні наробітки, укладаємо договори.

Серед суб’єктивних причин тяж­кого становища порту на Ду­наї, який колись входив у шістку най­значніших морських портів СРСР, переробляючи до 13 млн тонн вантажів щорічно, – кад­рова чехарда. Після того як уліт­ку 2013 року набув чинності за­кон про порти і підприємство поді­лилося на філію «Адміністрації морських портів України» і влас­не ДП «Ренійський морський торго­вельний порт», тут помінялися чотири начальники. Дмитро Во­лодін – п’ята кандидатура профіль­ного міністерства. 

– Минулого місяця порт пере­робив 4,8 тисячі тонн вантажів, а в колективі – 385 працівників, – говорить молодий керівник. – Тобто наші доходи й витрати непорівнянні. Найближчим часом я підготую план оптимізації витрат підприємства, усе це буде, властиво, погоджене із профспілкою. 

Також керівник має намір нала­годити партнерські взаємини із суб’єктами вільної економічної зони, що працюють на ренійських причалах, і передати об’єкти соці­альної сфери на баланс органів місцевого самоврядування. 

А поки що першорядне зав­дання – не допустити падіння підприємства в «боргову яму». 

– Ми продовжуємо надавати послуги Ренійському порту по­при те, що він не оплачує їх, – сказав директор Ренійської філії «Адміністрації морських портів України» Сергій Строя. – ДП «РМТП» одержує електроенергію, во­ду, газ – усе необхідне для роботи є, хоча можливості опла­тити ці послуги немає. Я спо­діваюся, що аналогічну під­тримку порт одержить від місцевих органів влади. Я маю на увазі не рито­рику, а відстрочку деяких ви­дів платежів. Наприклад, зе­мельного податку, що в компе­тенції міс­цевих органів влади. Важлива позиція Пенсійного фонду – во­ни спроможні «задушити» це під­приємство арештом рахунків за те, що у відповідний час не одержують платежі. Я сподіваюся, що ПФ, як і ми, прийме графік погашення боргів і підприємство одержить час, щоб відновити практично зруйновану економіку.

С. Строя вважає, що закон про порти дав позитивні результати:

– Починаючи із середини 2013 року, коли була створена «АМПУ», направляються десятки міль­йонів гривень на утримання інфра­структури – акваторії порту, гідро­технічних споруд, інженерних мереж, ліній електропередач, – сказав Сергій Костянтинович. – Ми забезпечуємо нормальні умови для стивідорних компаній, що займаються обробкою ван­тажів, зокрема робимо все не­обхідне, щоб могла працювати державна стивідорна компанія – ДП «Ренійський морський тор­го­вельний порт». Я трудився на­чальником Ренійського порту з 2004 року, і можу заявити, що ні в один, навіть найблагополучніший, рік нам не вдавалося вкласти стільки коштів у підтримку об’єктів, що дісталися нам у спадщину від держави. 

– Ренійська райдержадміністрація зробить усе, що від нас залежить, щоб Ренійський порт зберегти і розбудовувати, – прокоментував ситуацію голова Ренійської РДА Сергій Білюк. – Сподіваюся, що міністерство інфраструктури по­дасть порту поворотну фінан­сову допомогу, щоб бодай роз­рахуватися на даний момент із тими заборгованостями, які є. Завдання нового керівника – до кінця квітня вирівняти доходи й витрати, а до кінця серпня порт зароблятиме перші свої гроші, – я вірю в це.

– Місто готове на будь-які умови заради того, щоб урятувати порт, – запевнив міський голова Ігор Плєхов. – З новим керівництвом у нас провадиться конструктивна розмова. Гадаю, що ми знайдемо вихід із цієї складної ситуації. 

Поточного року, у грудні, Ре­ній­­ський порт відзначить свій 200-річ­ний ювілей. Молодий ке­рів­­ник споді­вається, що до ці­єї дати вже будуть позитивні фінан­сові результати.