В Одеській національній науковій бібліотеці продовжують працювати комп'ютерні курси для людей похилого віку. Навчають друкувати, знаходити інформацію в інтернеті, реєструватися в соцмережах і, звичайно ж, спілкуватися по «скайпу». Щоправда, працюють тут не тільки з пенсіонерами. Відвідувачами часто стають люди з обмеженими можливостями. Загалом за 2015 рік взаємодіяти з комп'ютером навчилися шість груп інвалідів і чотирнадцять груп пенсіонерів.
– Курси проводяться в інтернет-центрі, відкритому 2002 року. Тут люди навчаються користуватися соцмережами, відкривати власну поштову скриньку, орієнтуватися на сайті бібліотеки. Ми допомагаємо навчитися правильно добирати книжку. Почати займатися можна в будь-який час, – розповідає завідувачка довідково-інформаційного відділу Марина Житник. – Важливо, що у наших курсів немає будь-яких термінів – людина займається, аж поки не навчиться. Крім того, проект соціальний – повністю на безкоштовній основі. Усе, що потрібно від відвідувача, – записатися до бібліотеки й одержати єдиний читацький квиток.
За словами Марини Вікторівни, від початку в інтернет-центрі було п'ять комп'ютерів для читачів і один – для адміністратора.
– Не повірите, – до нас записувалися по телефону і стояли в черзі, – розповідає вона далі. – Тепер бібліотека має безкоштовний Wi-Fi і в інших відділах відкрилися нові комп'ютерні зали.
Зазвичай слухачів набирають у вересні, але, як стверджують працівники бібліотеки, оновлення відбувається постійно. Одні, навчившись, полишають курси – інші приходять.
– Останнім часом пенсіонери приходять зі своїми ноутбуками, які купили їм діти або онуки. Я їх навчаю базових навичок. Перше – вмикати й вимикати, потім користуватися мишкою і друкувати на клавіатурі, – розповідає адміністратор Валентина Затолучна. – Переважно сидять в «Однокласниках», користуються пошуковими системами «Google» і «Yandex». У всіх різні інтереси: хтось шукає інформацію про медицину, хтось – про город. Якось на курси записалася 85-річна шахістка – цікавилася шаховими турнірами. Приходять навіть такі бабусі, що хочуть навчитися оплачувати комунальні послуги через інтернет. Залишаються вдоволені, щасливі і, як я кажу, – «продвинуті».
У центрі є особливий відвідувач, який уже три роки день у день приходить до бібліотеки. 76-річний Євген Барсуков розповідає, що тут він продовжив пошуки цілого свого життя:
– Останні роки я займався пошуком могили свого батька. Він був кадровим офіцером РСЧА і вважався зниклим безвісти 1941 року. В інтернеті я знайшов документи, які підтверджують, що він не пропав безвісти, а в перший тиждень війни потрапив у полон, після чого перебував у трьох концтаборах протягом двох років і восьми місяців. Вручну на пошук цих документів у мене не вистачило б і життя. Я зв'язався з архівами Німеччини, і мені надіслали дані про те, що батько справді похований на цвинтарі одного з концтаборів. Тепер я хочу розшукати 30 одногрупників батька. Можливо, комусь вдалося залишитися живим. На жаль, у мене самого комп'ютера немає. Тому я дуже вдоволений, що є можливість працювати тут. Інтернет для мене – це щастя.
Працівники бібліотеки підкреслюють, що курси комп'ютерної грамотності допомагають відвідувачам не тільки навчитися працювати з технікою, але й мають реабілітаційний характер. Пенсіонери й люди з обмеженими можливостями спілкуються між собою і знаходять в інтернет-центрі нових друзів.
