Чи притоптувати?
«Чула, що для кращого наливу цибулі треба притоптувати листя. Чи це так?
Наталя ГОНЧАРУК»
Останнім часом у публікаціях несумлінних, а правильніше – некомпетентних авторів можна натрапити на пораду городникам-початківцям робити це.
Відразу варто зазначити, що сліпе виконання таких, із дозволу сказати, «добрих порад» ні до чого, крім шкоди для цибулі, не призведе, та ще й підірве віру до друкованого слова в довірливого читача.
Річ у тім, що в насінні кожної рослини закладений генетичний код усього циклу розвитку: від проростання до достигання з комплексом ознак, властивих тільки певній рослині.
Якщо приминати або притоптувати зелені листки цибулі, намагаючись таким чином штучно зумовити більш раннє дозрівання, то буде пошкоджена тендітна, соковита тканина листків і стебла. Відтак, різко зменшиться приплив поживних речовин із листків у цибулину. А через механічні пошкодження у живу тканину разом із росою й часточками ґрунту проникають хвороботворні мікроорганізми, які заражають цибулю різними хворобами, у першу чергу – бактеріальними гнилями.
Тому виконувати цей прийом не можна, бо ви тільки нашкодите рослинам.
Проти бур’янів
«Не дають спокою бур’яни. Як з ними краще боротися? Зінаїда КОСУЛЯ»
Однорічні ярі бур’яни. Кращий засіб боротьби – це виполювання бур’янів і просапування міжрядь культурних рослин, видалення їх з гнізд та на межах, попід тинами, на доріжках, газонах тощо. Справу слід поставити так, щоб не дати зацвісти і висипати насіння жодній дикій рослині. А пізні ярі та дворічники викорчовувати ще в розетках.
Складніше боротися з багаторічними кореневищними, повзучими та коренепаростковими бур’янами, зокрема такими, як осот рожевий, пирій, березка польова, жовтець, молочай, підбіл, хвощ тощо. Тут боротьбу слід починати з глибокої зяблевої оранки і продовжувати до збирання врожаю культур включно. Головне – очистити ґрунт від коренів, які здатні проростати з найменшого відрізка.
Отож за допомогою сапи, вил, грабель, борони, культиватора, плуга необхідно вибрати з ґрунту коріння і знищити. А рослини, які все ж таки зійшли, – видаляти з корінням.
Ще одним способом боротьби з цими бур’янами є засівання ділянки такими тіньоутворюючими культурами, як жито, гірчиця, ріпак, соя, а також гарбузові. Крім того, є рослини, коріння яких несумісне з корінням певних бур’янів, і вони гинуть.
Підживлення перцю
«Напишіть, як треба проводити підживлення перцю. Віка ПАЛАМАРЧУК»
Через два тижні після висадження в ґрунт проводять перше підживлення (1 ч. ложка з горою сечовини, 2 ч. ложки з горою суперфосфату на 10 л води, по 1 л під кожен кущ).
Друге підживлення – у період масового цвітіння: 1 ч. ложка з горою сечовини, 1 сірникова коробка суперфосфату й 1 ч. ложка калійної солі або сульфату калію. Все це розчиняють у 10 л води й виливають по 1 л під кущ.
Третє підживлення дають, коли плоди на першому відгалуженні досягли технічної стиглості – з розрахунку 2 ч. ложки з горою суперфосфату й 2 ч. ложки калійної солі або сульфату калію.
Якщо розсада відстає в рості після підживлень, щоранку або щовечора протягом тижня роблять позакореневе підживлення сечовиною з розрахунку 2-3 ч. ложки на 10 л води. Якщо немає можливості підживлювати щодня, то проводять одно-дворазове підживлення з розрахунку 30 г сечовини на 10 л води з обприскувача або поливайки з сіткою.
Щоб плоди краще зав’язалися, у кожну суміш для підживлення додають по 2 г суперфосфату (під кожен корінь).
Перець дає більше врожаю, якщо його підживлюють сечовиною, а не коров’ячим послідом.
Як встановити шпалеру?
«Хочу зробити шпалеру. Порадьте, як це краще виконати. Степан КАРЯКА»
Її краще зробити постійною. Для цього виберіть добре освітлене і захищене від вітрів місце. Ряди шпалери розмістіть через 1-1,2 м. Для її спорудження можна використати залізні труби, залізобетонні або стовпці з інших матеріалів, їх закопайте через 1,5 -2 м в рядках. На опорах через 40-50 см натягніть дріт (краще оцинкований). Тимчасову шпалеру можна спорудити, використовуючи кілки, одержані під час обрізування дерев. Щоб подовжити вік служби, просочіть їх соляркою, гасом, смолою.
На кілках натягніть алюмінієвий дріт або шпагат (краще з синтетичних матеріалів, бо він довговічніший). Для зручності посередині рядів шпалери можна прокласти доріжки з дощок, цеглин, старих бляшаних листів або з плетениць. По них можна ходити і після дощу та поливів, не затоптуючи коренів рослин.
На цій ділянці складіть «шпалерозміну» (за аналогією з сівозміною) з високорослих і витких рослин: високорослі сорти помідорів (типу Де-Барао) – квасоля – огірки – горох.
Ділянку під шпалерами слід підживлювати особливо ретельно, вносити підвищені норми добрив, а місця розташування рослин обов’язково мульчувати.
