Весною 2014-го перші підрозділи 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади полишили пункт постійної дислокації та зайняли оборону на узбережжі Чорного моря в Одеській та Миколаївській областях для відбиття ймовірного морського десанту з боку російських окупантів Криму. Потім на відсіч російській агресії в зону антитерористичної операції поступово вирушили практично всі підрозділи, розгорнуті до штатів воєнного часу. За понад два роки воїни бригади зуміли проявити героїзм і відвагу в багатьох гарячих точках, виконуючи бойові завдання зокрема в районах Ізвариного, Савур-могили, Донецького аеропорту, Мар’їнки, Луганська. Водночас не завмерло життя і в пункті постійної дислокації бригади в селищі Чорноморське на Одещині. Наш кореспондент відвідав домівку одеських піхотинців і поцікавився нагальними справами та турботами тих, хто залишався «на господарстві» 28-ї бригади оперативного командування «Південь».

♦Усе для фронту

Перше, що впадає у вічі після проходження через КПП бригади – відсутність на звичному місці встановленої з десяток років тому в якості монументу бойової машини піхоти. За задумом, вона символізувала героїчний бойовий шлях частини у Другій світовій війні та непорушний зв’язок захисників Вітчизни всіх поколінь.

Як з’ясувалося, «монумент» наразі повернувся до строю і воював у складі бригади на сході країни.

– На лінії зіткнення кожна одиниця бойової техніки – на вагу золота. Тож залишати в частині, навіть в якості пам’ятника, боєздатну одиницю бронетехніки було б просто нерозважливо, – пояснив заступник командира бригади з тилу – тимчасовий виконувач обов’язків командира частини в пункті постійної дислокації підполковник Олександр Груша.

Військовики, що залишалися тоді в ППД, відновили БМП та відправили її воюючим побратимам на схід. За їхніми словами, подібних випадків із «монументальними» бронемашинами наразі в зоні АТО можна простежити чимало. Окрім цього, в активі ремонтників є відновлена техніка, яка зберігалася в законсервованому стані у парках бойових машин та автомобільної техніки.

Наразі на розгорнутому в частині пункті технічного обслуговування та ремонту готують до строю партію відновлених паливозаправників. Адже основні ремонтні органи та підрозділи бригади наразі діють у зоні відповідальності в Луганській області.

♦В тилу – «бої» за інфраструктуру

Знайомлячись із місцем постійної дислокації бригади, яке більшість військовиків полишили кілька років тому, ви не знайдете якихось ознак занепаду. Як пояснив підполковник Олександр Груша, відновлення у 2015 році призову на строкову службу дозволило істотно збільшити кількість особового складу в розташуванні частини, тож, крім чергувань у добовому наряді, з’явилися додаткові можливості з підтримання та вдосконалення інфраструктури, житлового фонду бригади.

Завідувач гуртожитку військовослужбовців-контрактників Андрій Ованесян розповідає, що по завершенні зовнішніх робіт почнеться ремонт четвертого поверху будівлі, в якому планують обладнати кімнати для сімейних контрактників. Тут зможуть оселитися до двох сотень воїнів, які повернулися з війни.

Схожа ситуація й на інших об’єк­тах бригади. Підполковник Олек­сандр Груша каже: 

– У найближчій перспективі роботи з оновлення  фасадів першої та другої казарм, косметичний ремонт лазнево-прального комбінату. Також турбує стан покрівель, адже будівлі у нас на території старі, в окремих місцях дахи протікають. Тож будемо їх перекривати – в першу чергу на речовому складі та медпункті, де ситуація досить критична.

Донедавна найпроблемнішим об’єктом залишалася їдальня, стан якої викликав під час візиту на початку літа чимало запитань у міністра оборони України. За неповних три місяці ситуація тут змінилася кардинально. Завдяки поєднанню зусиль військовиків і фірми-підрядника «Артек-союз», яка надає послуги з харчування військовослужбовців, у їдальні виконано значний обсяг робіт. Військовослужбовці отримують якісне, повноцінне, приготоване у стаціонарних умовах харчування в затишному, теплому приміщенні.

♦Рушійна сила – люди

– Не слід забувати, що всі ці процеси реалізуються людьми і заради людей – великого колективу 28-ї бригади, – розповідає підполковник Олександр Груша. 

За його словами, також не варто сприймати службу в ППД як своєрідну «бронь» від участі в АТО. На сьо­годні 99 відсотків контрактників та офіцерів бригади брали безпосередню участь у відсічі російської агресії на сході країни. Для тих, чия присутність, згідно з посадовими обов’язками, необхідна в пункті постійної дислокації, затверджено чіткий та зрозумілий графік ротацій. Також у ППД служать ті військовослужбовці, які за станом здоров’я чи з інших причин не придатні до виконання бойових завдань, а також строковики. На повну залучаються до несення служби й жінки-контрактниці. Вони заступають помічниками чергового, черговими по парках бойових машин, складам ПММ, на КПП.

Є серед призваних на строкову службу й такі юнаки, які саме тут відчули своє покликання та вирішили залишитися у бригаді на контракті. Наразі вже п’ятеро строковиків підписали контракти й долучилися до побратимів у зоні АТО, двоє оформляють документи, ще п’ятеро воїнів виказали бажання по завершенні строкової продовжити службу за контрактом.

Повернулися до бригади на контракт і кілька сотень військовослужбовців, які служили тут раніше по мобілізації. При цьому, як зазначають військові, фінансове питання є вагомим, але не визначальним аргументом при підписанні контракту.

– Лише грішми людину при здоровому глузді не заманиш туди, де точиться війна, – пояснив тимчасовий виконувач обов’язків заступника командира бригади по роботі з особовим складом у пункті постійної дислокації капітан Роман Могилевський. – Усі наші військовослужбовці чудово розуміють, для чого необхідна їх присутність у зоні АТО, кого і від кого вони захищають в окопах на Донбасі.

Тож як ми побачили, тих воїнів 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади, які повернулися з війни, зустрічала затишна, дбайливо збережена та багато в чому вдосконалена домівка, або, якщо по-військовому, пункт постійної дислокації. І першими, хто привітав на плацу героїв АТО, стали музиканти військового оркестру, відновлення якого у бригаді вже на постійній, штатній основі нещодавно почалося.