Про поранених військовиків дбають кваліфіковані лікарі та медсестри. Але повна реабілітація залишається складним і тривалим процесом.
Крім суто фізичних чинників, досить великий вплив на одужання людини справляє її психоемоційний стан. В цьому сенсі важлива допомога, подана нашим мужнім хлопцям не лише з боку медперсоналу та психологів, а й із боку небайдужих людей, зокрема митців, які заряджають хворих позитивною енергією, збагачують їх духовно, тим самим допомагаючи скоріше стати на ноги та повернутися до повноцінного життя.
Відомі вітчизняні художники, актори, письменники, музиканти постійно відвідують українських воїнів, що лікуються у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, проводячи для них концерти та сеанси арт-терапії.
Нещодавно відбулася благодійна акція «Врятуй та збережи», організована активістками жіночої громадської організації «Ми». Саме жінки – з їхніми чуйними та переповненими болем за синів материнськими серцями – започаткували цю корисну справу.
Як розповіла одна з активісток Олена Москаленко, проект – культурологічний. Окрім суто терапевтичного напряму, він розрахований на те, щоб військовослужбовці, які знаходяться на лікуванні в Одесі, мали змогу якомога більше дізнатися про це унікальне місто з багатою історією, його звичаї та культурні особливості.
Перед бійцями виступили артисти театру одеської пісні «Фанконі», кінематографісти Одеської кіностудії, художники. Досвідчені митці провели для воїнів майстер-клас із живопису. Будь-хто охочий з військовиків мав можливість намалювати свою – можливо, першу в житті – картину.
– Ми передали своє бачення теплого моря та сонячного неба, долучившись до мистецтва, цінного тим, що з його допомогою можна висловити свої почуття. Коли людина малює, гармонізується її психічний стан, і така арт-терапія позитивно позначається на здоров’ї, сприяючи одужанню, – висловився з цього приводу учасник АТО підполковник Олександр Скібін.
Безперечно, тим, хто ще геть недавно перебував під постійними обстрілами, благодійна акція «Врятуй та збережи» допомагає не відчути себе забутим, не занепасти духом, а попри фізичний і психологічний біль твердо йти до одужання.

























