Валентин Леонідович Мороз – один із найяскравіших українських поетів кінця ХХ – початку ХХI століття. Його пристрасні та мелодійні твори ввійшли до сімнадцятьох прижиттєвих книжок. Але передусім це був щирий, високоморальний чоловік, який для багатьох і молодих, і поважного віку людей залишається на все життя вчителем.
Знаний в Одесі зберігач української культури Тарас Максим’юк упевнено називає Валентина Мороза своїм життєвим наставником. Щиру сповідь-спогад Максим’юка «Про Валентина Мороза – друга, поета та… Вчителя» опубліковано у книзі «Я міст до тебе, Україно…» (Одеса, ТОВ «Лерадрук», 2016). Її укладачка Ірина Олексіївна Меліхова – дружина поета, вірна подруга по нелегкій життєвій та творчій дорозі-долі митця – готує до друку друге, доповнене та виправлене видання.
Письменник Олег Олійників згадує, що Валентин Мороз допомагав одеським педагогам у проведенні літературних свят, зустрічей та конкурсів, у яких охоче брали участь Анатолій Глущак, Георгій Горст, Микола Палієнко, Василь Півень, Олекса Різників, Станіслав Стриженюк, Володимир Гаранін, Станіслав Конак, Олекса Шеренговий і сам Олег Семенович.
У 1955 р. Валентин Мороз – студент філологічного факультету Одеського університету, староста курсу, активний автор університетської газети «За наукові кадри». Він друкує статті та перші поетичні спроби, заохочує до творчості літстудійців філфаку, серед яких були знані сьогодні А. Бортняк, В. Березінський, В. Зінченко, П. Осадчук. Мороз був серед перших студентів вишу, які їздили освоювати цілину в Казахстані. Звідти привіз цикл віршів, що друкувалися в одеських газетах, а згодом увійшли до першої книжки.
По закінченні університету працював у редакції Немирівської районної газети на Вінниччині. Організував літстудію при тамтешньому педучилищі, де зустрівся з талановитими юнаками – Анатолієм Колісниченком і Олексою Шеренговим, які згодом, закінчивши в Одесі філфак, стали відомими письменниками.
У 60–70-ті роки на Одеському обласному радіо зібралися потужні творчі сили – майбутні лауреати республіканських та національних премій Петро Осадчук, Володимир Яворівський, Володимир Рутківський, Микола Палієнко, Віталій Орленко, Василь Сагайдак, Василь Піддубняк, Василь Полтавчук. В. Мороз вів молодіжний радіожурнал «Горизонт», потім був заступником головного редактора. Створив школу молодих радіокореспондентів, аби студенти без відриву від навчання могли ознайомитися з професією радіожурналіста, випробувати себе в ній. Щирий задум підтримав головний редактор облрадіо Іван Нєнов. Тепло, з вдячністю за науку згадують і сьогодні радіоуроки Валентина Мороза, Василя Сагайдака, Віктора Козюри, Сергія Комара, Володимира Невмитого журналісти молодших поколінь.
Особливе місце у творчому житті Валентина Мороза займав Пушкінський недільний ліцей, створений 1992 р. при середній школі № 107 за директорства Лідії Адольфівни Щербини – викладачки російської мови та літератури, вченої-пушкіністки, заслуженої вчительки України. Доцент кафедри російської мови, кандидат філологічних наук Віктор Федорович Шишов викладав у ньому культуру мовлення та польську мову, Валентина Анатоліївна Максимова – спецкурс з історії театру, а Валентин Мороз – піїтику.
Володимир Немерцалов – нині доцент, кандидат біологічних наук, береже в пам’яті уроки ставлення до світу, природи, до людей, знайомства з шедеврами світової літератури та творчістю українських авторів – від митрополита Петра Могили і гетьмана Івана Мазепи до наших сучасників Сергія Жадана й Андрія Любки. В. Немерцалов опублікував в інтернеті переклад англійською мовою вірша В. Мороза «Україна», надсилав його на конкурс віршів Бібліотеки Конгресу США. Володимир підкреслює, що навчився від наставника здатності дивуватися світові, любові та прихильності до людей, вмінню радіти за інших. «Валентин Леонідович – глибокий філософ, – говорить учений. – Він умів просто вести мову про найскладніші речі».
Моряк із юридичною освітою Олександр Коробейников згадує 2005 рік, вихід його книжки «Избранное», до якої ввійшли перекладені ним разом із В. Немерцаловим російською мовою вірші В. Мороза.
Видала кілька книжок поезій і колишня студентка філфаку ОНУ Олександра Григор’єва.
Юрист, депутат Одеської облради, автор популярних пісень Ігор Шавров вважає, що Валентин Мороз дав йому багато цінних порад, сформував своєрідний кодекс поета, основними вимогами якого назвав відповідальне ставлення до слова, необхідність постійного розширення свого словника, вдосконалення техніки віршування. А неперевершеною школою вважав В. Мороз щоденне читання найкращих зразків поезії.
