Двадцять років людської довіри

Галина Миколаївна Нау­менко – жінка-керівник, жінка-господиня. Вона очолює Новозаріцьку сільську раду. Її велику родину складають чотири села – Новозаріцьке, Пер­ше Травня, Федосіївка, Бірносове. І хто б та коли з мешканців не звернувся до неї зі своїми турботами, Галина Миколаївна вислухає, зрозуміє і допоможе всіма доступними засобами. Ось вже двадцять років поспіль громада довіряє їй цю посаду, а довіра – річ важлива, її треба не лише заслужити, а й виправдовувати кожного дня своєї праці. 

– Новозаріцька сільська рада досить віддалена від районного центру. Які умови, на ваш погляд, важливо створити, аби громада не відчувала, що вона живе в глибинці?

– Я не вважаю, що ми живемо в глибинці. Так, до Захарівки дійсно далеко, є проблеми з автобусним сполученням, і ми регулярно порушуємо цю проблему на рівні району. Але поруч залізничні станції Мардарівка та Перехрестове, тому ми не почуваємося ізольованими. Звичайно, для того, щоб громада розвивалася, потрібна насамперед інфраструктура. Особливо – дороги. Ви їхали до нас після дощу і мали змогу побачити, в якому вони жахливому стані. Тож мені було дуже прикро, коли я дізналася, що фермери району (причому і ті, хто обробляє чималі ділянки землі на території Новозаріцької сільради) скинулися грошима, аби відремонтувати дорогу Захарівка – Затишшя. Зрозумійте вірно, я не проти того, щоб полагодили цей відрізок, але мені незрозуміло, чому проігнорували нас і наші дороги. Адже транспорт тих фермерів, їхні комбайни, трактори регулярно їздять по наших шляхах і, за великим рахунком, вони їх і розбивають. 

– У підпорядкуванні Ново­заріць­кої сільради чотири села. Отже, у сільського голови фактично в чотири рази більше роботи…

– Так, і якщо говорити про децент­ралізацію влади, то ми добре розуміємо, що це. Маючи одне село, звісно, працювати набагато легше. Навіть для людей є різниця: вирішувати всі питання на місці чи їхати до іншого села.

– Якщо ми вже заговорили про децентралізацію, то якої ви думки про ці реформи? Що вони можуть дати селу?

– Децентралізація влади потрібна, але до її впровадження треба підходити дуже виважено. Різні регіони України мають свою специфіку. Ось в нашому районі далеко не завжди між селами є регулярне транспортне сполучення, тверде дорожнє покриття. У географічному плані сільська рада повинна бути в центрі інших сіл, що теж не завжди спостерігається. Тому, я вважаю, поки що децентралізація недоцільна. Нам потрібно підготуватися матеріально, законодавчо, стати економічно сильнішими… Ми багато говоримо про центри адмінпослуг, але ж поки що вони не працюють так, як належить. А людина не повинна заради якоїсь довідки діставатися з одного села до іншого цілий день. Тож вважаю, що в питанні децентралізації не треба поспішати, аби не наламати дров, не створити соціальне напруження серед населення.

– Які вони, будні мешканців вашої громади? Як виживає село?

– У нас люди дуже працелюбні. Трудяться на полях, вирощують сільгосппродукцію і з цього живуть. Колектив і депутатський корпус сільради робить все можливе, щоб покращити умови проживання наших людей. Ми одна з небагатьох сільрад в районі, де практично немає проблем з водопостачанням. Цього року зробили капітальний ремонт водонапірної вежі в Новозаріцькому, закупили необхідні матеріали для підведення води до місця випасу худоби в селі Бірносовому, на засадах співфінансування прокладено 300 метрів водомережі по вулиці Космонавтів у селі Перше Травня. Минулого року частково відремонтували дорогу по вулицях Молодіжній, Степовій і Шкільній. Цьогоріч провели ремонт понад півтори тисячі квадратних метрів вулиці Новоселів. Плануємо продовжувати ці роботи.

– Людська вдячність приходить не одразу. Але, мабуть, коли люди довіряють, то й працюється легше. А коли ви відчули цю довіру до себе?

– Я не можу сказати, що й сьогодні мені всі довіряють, не хочу говорити цього за всю громаду, адже всі люди різні. Але те, що мене обрали на цю посаду не вперше, обрали з-поміж інших кандидатів, звичайно, є великим проявом довіри. І я дуже вдячна за це нашим жителям. Кожного дня стараюся, аби їхня довіра була виправдана.

– Дякую за бесіду.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті