Для багатьох любителів спорту зимовий період – не перешкода для зміцнення тіла і духу. Якщо все навкруги замело снігом, а найближчі водойми скувало кригою – саме час для захоплюючої гри в хокей. Цією нагодою вже не один рік поспіль користуються великомихайлівські спортсмени-аматори, які влаштовують видовищні поєдинки на Богуславському ставку. Тут формуються цілі команди хокеїстів, котрі змагаються між собою за звання найкращої у поточному сезоні. Причому участь в іграх на льоду беруть люди різного віку.
Серед активних учасників найпопулярніших спортивних заходів у районі – Андрій Зарічук. Він це робить не лише за покликом свого серця, а й за професійним обов’язком, бо вже сім років обіймає посаду завідувача відділу сім’ї, молоді та спорту Великомихайлівської райдержадміністрації. Футбол і хокей – це його найбільша пристрасть, тож цим видам спорту він із задоволенням приділяє немало свого часу та зусиль.
– Так склалося, що на сьогодні найпопулярнішим у нашому районі є футбол, – розповів Андрій Зарічук. – У цьому велика заслуга багатьох сільгоспвиробників, які вважають справою честі підтримувати, розвивати й фінансувати сільські футбольні команди. Більше того, в сезон великих ігор наші фермери з готовністю залучають легіонерів з Одеси та Придністров’я. Іншими словами, просто «купують» досвідчених футболістів для зміцнення команди та досягнення найкращого результату. Іноді такі вкладення справді виправдовуються і команда стає чемпіоном. Та все ж таки це гра – і перемагає найсильніший.
Вже не один рік поспіль футболістів фінансують Вадим Недоступ, Юрій Яловчук, В’ячеслав Чабан, Тимур Поляков, Микола Шишкін, Євген Плакущенко, Олег Зайченко, Дмитро Корсаков та багато інших сільгоспвиробників. Є й небайдужі сільські голови, які надають розвиткові футболу значну увагу.
Проте, за словами Андрія Зарічука, підтримки та популяризації потребують й інші види спорту. Сьогодні при дитячо-юнацькій спортивній школі діють п’ять секцій – футболу, греко-римської боротьби, настільного тенісу, волейболу та баскетболу. Сюди приходять і охоче займаються численні діти. Але з кожним роком спорт чомусь втрачає популярність серед юного покоління. Як кажуть самі юнаки й дівчата, їм нецікаво у старій, пошарпаній спортивній школі, де немає сучасного інвентарю. Та й методи викладання дисциплін не так захоплюють, як хотілося б. Тому іноді дітям комфортніше сидіти за комп’ютерами та гаджетами в соціальних мережах, ніж повноцінно спілкуватися з друзями «наживо» або ходити на секції до ДЮСШ.
На жаль, у цій ситуації нічого запропонувати. У деяких селах – лише примітивне поле, що зветься стадіоном, і, можливо, якийсь простий спортивний майданчик. Якщо брати районний центр, то тут у центральному парку є справді сучасна і всім доступна тренажерна платформа. Але без професійного інструктора або тренера для багатьох великомихайлівців вона залишається незатребуваною. Бо люди не завжди знають, як правильно користуватися тим чи іншим тренажером.
Вихід із цієї невеселої ситуації Андрій Зарічук змалював так: перше – потрібно покращувати спортивну інфраструктуру району, друге – залучати до роботи з молоддю сучасних тренерів та інструкторів, третє – виділяти кошти за районними та місцевими програмами щодо розвитку фізичної культури і спорту.
Як бачимо, всі три пункти потребують значних фінансових вливань із бюджетів усіх рівнів, бо на самому ентузіазмі далеко не просунешся. Це твердження якнайкраще демонструє стан футболу в районі: якби не підтримка фермерів, то й цей вид спорту не був би такий популярний.
На знімках: Футболісти і спонсори команди «Кассель»; команда хокеїстів-любителів
