Концепція «Нової української школи», як стверджують фахівці, - це докорінна зміна в освітньому середовищі, це реформа, що розрахована на багато десятиліть наперед. 1 вересня 2018 року першокласники навчатимуться за новими програмами та методиками. Це й стане початком нового освітнього формату під назвою «Нова українська школа». Про готовність освітян Балтщини до нововведень і їхнє ставлення до перетворень - наша розмова з начальником відділу освіти Балтської міської ради Петром Куликом.
– Це концептуальна зміна, що передбачає перехід до компетентностей та цінностей, що вже знайшли своє впровадження в світових практиках Канади, Польщі, Південній Кореї, Сінгапура, Фінляндії та й в Україні теж. Наприклад, у Львівській області успішно реалізується система «Лицем до дитини», коли на одному уроці викладається математика, розвиток мовлення, природознавство, що відповідає новому державному стандарту і виправдовує себе.
В цьому аспекті і у нас є здобутки. Так, НВК “Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. Олеся Гончара” бере участь у Всеукраїському пілотному проекті «Нова українська школа», а НВК Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 гімназія” та Балтське педагогічне училище – у регіональному експерименті з впровадження концепції Нової української школи.
Нова українська школа передбачає зовсім інший підхід до викладання навчальних предметів. Спостерігаючи сьогодні за роботою вчителів, можна сказати, що діти, які навчаються в пілотних класах, мають значно кращий загальний розвиток.
Головне – дати дитині можливість вільно розвиватись з раннього дитинства. Нова українська школа передбачає нові підходи до передачі знань і вміння дитиною застосувати ці знання на практиці. Наскільки це ефективно і чи не буде спотворено, стане зрозуміло за 5-8 років.
– Скільки виділено коштів на впровадження нового освітнього стандарту на Балтщині?
– З державного бюджету - 820 тисяч гривень, з обласного – 220 і з місцевого – 400 тисяч гривень.
– Чи достатньо коштів і чи встигнете до 1 вересня закупити дидактичний матеріал, меблі, фабрику друку, конструктори… Словом, все необхідне для навчання по-новому?
– Зрозуміло, що ні. Але на дві третини школи будуть забезпечені. Все інше має бути дофінансовано з місцевого бюджету. Як з’ясувалося, реформа, започаткована урядом, частково лягає на плечі місцевого самоврядування. Але, сподіваємось, що згодом освітяни матимуть все потрібне. А поки що йде інтенсивна підготовка до 1 вересня.
До концепції нової української школи пробуємо залучити і дошкілля. Адже воно закладає фундамент для загальноосвітніх закладів. Проте широке розмаїття програм розвитку має негативний бік - різні вимоги до випускника, а, значить, і різні лінії старту для першокласників. З метою уніфікації таких вимог ініціативною групою було виписано “портрет випускника ДНЗ-першокласника”. Тепер дошкільнята чітко розуміють, до чого їм потрібно тягнутись, а вчителі 1-х класів розуміють свою лінію старту. При цьому обов’язково при оцінюванні випускників ДНЗ присутній вчитель першого класу. А перші два тижні вихователь дитячого дошкільного закладу присутній на уроках першокласників. По-перше, діти бачать знайоме обличчя і легше звикають до нового середовища. По-друге, вихователь має уявлення про те, чого досягла дитина, на що потрібно звернути увагу. Через місяць навчань компетентнісний «портрет» першокласників від учителя надходить в дошкілля, де робляться відповідні висновки і розставляються пріоритети.
Ми хочемо замкнути ланцюжок 1-4-5 класів. Тобто проаналізувати, як спрацьовує система вільного розвитку та розвитку компетенцій, а також збільшити відповідальність кожного за свою працю.
– Новий стандарт початкової освіти, безумовно, потребує і перенавчання вчителів…
– Органи місцевого самоврядування дбають про створення умов для підвищення кваліфікації педагогів, які проходять перепідготовку в кілька етапів: і онлайн, і на базі Балтського педагогічного училища. Також до роботи в новому форматі готується і 4-й курс педучилища. Організовує цю роботу інститут удосконалення вчителів. В Балті проходять курс підготовки і вчителі з сусідніх районів. Проводяться тренінги, семінари. Не секрет, що не всім просто перенавчатися, бо за чимало років звикли працювати за іншими принципами. Але потрібно сприймати зміни і самому змінюватися, потрібно йти у завтра.
Тож акцентуємо увагу на якості підготовки вчителів до змін. Йдеться про їх фахову компетентність, про цінності, носіями яких вони є. Добро, порядність, любов до Батьківщини, до свого краю та інші цінності, які мають засвоюватись учнями і в освітньому середовищі.
– Концепція каже, що початкова освіта має бути однаково хороша для всіх. Чи є проблема відбору учнів на теренах Балти?
– Для Балти – це не принципово. У кожній школі - по три перших класи. Тут іде здорова конкуренція. Батьки віддають дітей до тих шкіл, які їм ближче по духу, до яких вигідніше добиратися, де вони вважають кращим навчально-виховний процес.
Загалом, сьогодні, як і раніше, вагомим чинником є співпраця між усіма учасниками освітнього процесу: учителями, учнями, адміністрацією, батьками. Це і є тим остовом, який допоможе досягти вершин всіх інших результатів. Бо тільки так можливо зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.
На знімку: Петро Кулик вважає, що про ефективність Нової школи можна буде судити не раніше, як років за п’ять
