Ноу-хау Олександра Карпова

Смачні пиріжки чи дитяче харчування, розігріті  в мікрохвильовій печі у провідника вагону, холодні напої з холодильника… Такий сервіс забезпечують пасажирам в поїздах  перетворювачі напруги для живлення побутової техніки. Реанімацію цього обладнання, яке кілька років тому вийшло з ладу і вважалося грудою металу, розпочав  Олександр Карпов,  радіомеханік  радіоцеху Пасажирської компанії  «Вагонне депо  станції  Одеса-Головна».

Вихід із тупика  

Півтора десятки років тому пасажирські  вагони обладнали перетворювачами напруги для живлення бутової техніки. Після 8 – 10 років  експлуатації перетворювачі почали  виходити  з ладу. Але дрібний ремонт в умовах радіоцеху виконувався всліпу, методом проб і помилок, оскільки виробники, постачаючи свою продукцію, не  надали повний комплект технічної документації.

Як відомо, побутові прилади вдома працюють від  220 вольт 50 герц змінного  струму, – пояснив Олександр Карпов. –  Напруга  мережі  в поїздах – 110 вольт постійного струму – не придатна ні для зарядки мобільних телефонів,  ні для функціонування побутової техніки (холодильників, мікрохвильових печей)… Для цього  потрібен  спеціальний пристрій (перетворювач напруги,  інвертор), здатний 110 вольт постійного току трансформувати на 220 вольт змінного току. В перетворювачі напруги  вмонтовані мікропроцесори з певною програмою. Прочитати мікросхему без супровідних документів  неможливо,  оскільки виробник в комерційних цілях  «замикає» її кодом доступу. Розробники можуть за окрему плату продати   технічну документацію, або ремонтувати самі. Іноді поламки перетворювача  виводять з ладу мікропроцесор. Придбати його можна, але наповнити програмним забезпеченням, не знаючи його, марна трата часу.

Отже, коли перетворювачі напруги почали ламатися в процесі експлуатації, завод-виробник, до якого звернувся майстер радіоцеху Валентин Петров, поставив умову – ремонтувати пристрої лише у них. Ремонт у розмірі шести тисяч гривень за одну одиницю – ніби то й не дуже обтяжливий  для підприємства. А  якщо врахувати, що спрацьованих перетворювачів напруги назбиралось з десяток?  І в кожного різні поламки. Деякі з них при наявності технічної схеми та документації можна швидко полагодити в умовах радіоцеху, а з доставкою на завод це займе багато часу і «накрутить»  додаткові кошти на транспортування. Та й де гарантія, що ремонт здійснять якісно з використанням нових запчастин?..

Щоб відновлювати в умовах радіоцеху потужну електронну техніку потрібні знання вузької спеціалізації. В колективі цю справу доручили  Олександру Карпову. Знайти вихід із тупикової зони належало з найменшими витратами для пасажирської компанії. Крім того, потрібно було  здійснити ремонт пристроїв,  не порушуючи етичних та дотримуючись юридичних норм.

Заводське «лукавство»

Після того готову схему потрібно було  «оживити» програмним забезпеченням.  Тому Олександр Анатолійович  в приватному порядку  запросив до співпраці друга-програміста.   Працювали в тандемі.  

Технічну документацію на 850 сторінок (і всі англійською мовою)  знайшли в інтернеті. Щоправда, технічна документація була призначена не для конкретного виду перетворювачів напруги, а для подібних пристроїв.  То був тернистий шлях. Програма часто давала збій. Зависання її могла викликати  ненавмисно поставлена в програмуванні кома (замість крапки).  Олександр Карпов вносив корективи, надавав програмісту  рекомендації, і той з урахуванням побажань вдосконалював  її. Проблеми виникали, коли дослідники намагались перевірити техніку під навантаженням. Програма переписувалась декілька разів, аж поки не викрили … заводський обман.

В інструкціях,  які знайшли в інтернеті, була завідомо вказана завищена цифра, – згадує Олександр Карпов. – Пікова можливість, що дозволяла експлуатацію побутової техніки,  на 30-40 %  вища від номінальної. При випробуванні мікрохвильової печі за завищеними параметрами  спрацьовувала система захисту і  техніка  вимикалась.

Щоб здешевити ремонт та  забезпечити життєдайність перетворювача напруги,  не посягаючи на  інтелектуальну  власність виробника, програміст запропонував застосувати замість старого заводського мікропроцесора нову перехідну  плату з  двома сучасними  мікропроцесорами.  Вирішили використати порівняно нові зразки (5-річної давнини), що мають значно більші можливості та ресурс міцності. Їх придбали  в Китаї за власний кошт. Там же замовили й перехідну друковану плату  для встановлення нових  мікропроцесорів. 

На відтворення мікросхеми, пошуки та відшліфовування програмного забезпечення, випробування побутової техніки під навантаженням пішло близько десяти місяців. Нині стараннями Олександра Карпова та його друга повністю відновлені два перетворювачі напруги, які згодом знайдуть своє місце у  фірмових  поїздах формування  пасажирського вагонного депо станції Одеса-Головна.  

Ідея – сервісний центр

На черзі у Олександра Карпова  ремонт перетворювачів напруги до 380 вольт змінного струму для живлення систем кондиціювання. Такі пристрої також виходять з ладу, але їх відновлення в Києві  дорого обходиться підприємству. Тому вирішили лагодити їх своїми силами. 

 Щоправда,  ремонт та випробування ускладнює відсутність власного сервісного центру, обладнаного  необхідними інструментами. Ідею створити на базі  радіоцеху сервісного центру протягом 20 років виношує майстер Валентин Петров.  Якби сервісний центр організували,  ремонт та відновлення електронного обладнання можна було б виконувати швидше та якісніше.  

Наталія Кумайгородська 

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті