З настанням осені з усіх куточків районного центру чутно звуки бензопил – то люди готують дрова для опалення в своїх помешканнях. Причому «суцільна мода» на заготівлю цього більш дешевого палива спостерігається як біля скромних будинків, так і в заможних господарів. Варто пройтись будь-якою вулицею, і одразу стає зрозуміло, хто вимушений самостійно підлаштовуватися під нові умови, що диктує опалювальний сезон, хто фінансово готовий до нових тарифів, а хто пливе за течією, сподіваючись на пільги, субсидії та іншу допомогу держави. Бо в одних дворах стоять купи дров, які активно пиляються та рубаються господарями, а в інших спостерігається повне затишшя.
Чергове подорожчання природного газу, яке очікується з 1 листопада, шокувало всіх, хто у повній мірі користується цим видом палива. Адже не у кожного є фінансова спроможність переобладнати власні системи під альтернативні види обігріву помешкань. До того ж, не всі мають фізичне здоров’я і сили, аби заготувати дрова у достатній кількості та перейти на пічне опалення. Треба добряче натрудитися для забезпечення родини паливом на зиму. Саме цей фактор іноді й стримує одиноких жінок, людей похилого віку та багатьох інших громадян. Нехитрі підрахунки показують: щоб деревина потрапила до топки, її треба взяти до рук шість разів. Вже третій рік поспіль я бачу це на власному прикладі.
Після замовлення дров у лісництві та оплати цієї покупки у банку мій чоловік з двома дорослими синами вантажним автомобілем вирушають до місця заготівлі деревини працівниками лісу. Тут треба вручну завантажити на кузов нарізані складометри. Біля будинку дрова висипаються на землю, але їх необхідно знову брати до рук, щоб перенести і скласти у зручному місці. Потім хлопці поступово займаються розпилюванням деревини на пеньки, рубкою на більш дрібні частини і їх складанням у дровнику. Цей процес може тривати не один тиждень і навіть місяць, бо робиться все у вільний від основної роботи час і за натхненням.
Останній раз дрова беруться до рук, коли потрапляють до топки. Лише на цьому етапі можна відчути задоволення від копіткої і надзвичайно важкої підготовчої роботи. Приємним бонусом стає і розуміння того, що цієї зими ніякі підвищення тарифів на паливо твоїй родині не страшні, твій сімейний бюджет не тріщатиме від приголомшливих платіжок за природний газ. Та й, погодьтеся, тепловіддача від опалення будинку дровами набагато більша, ніж від блакитного палива. Звісно, щодня треба докладати зусиль, аби принести дрова, розпалювати котел і підтримувати вогонь в люті морози. Але на сьогодні більш простих і менш трудозатратних методів, аби заощадити в опалювальний сезон, на жаль, нема.
Сільські люди знають, що заготівлю дров слід починати ще з весни. Нинішнього року ми зайнялися цим на початку квітня. Десь у травні порізані складометри були доставлені додому, і майже все літо чоловік із синами готували їх до використання в опалювальний сезон. У підсумку маємо 16 складометрів дров, за придбання яких заплатили близько восьми тисяч гривень. Цієї кількості палива та з існуючими запасами з попередніх років нам спокійно вистачить на дві зими.
Сьогодні чимало людей не готові псувати добротні внутрішні ремонти будинків для того, щоб переобладнати систему опалення. Дехто роками збирав гроші на сучасне оздоблення кімнат, обмежував себе у витратах, щоб підключитися до мережі природного газу. Тож у людей просто виникає внутрішній протест на необхідність жертвувати домашнім затишком заради заощадження на опаленні взимку. А в декого просто елементарно не вистачає грошей на ці роботи. Проте зрозумілим є одне: зекономити на тарифах в сільській місцевості можна лише тоді, коли вкладеш кошти і зусилля для переходу на альтернативні види палива. Лише так можна «подолати» непомірні платіжки за природний газ і мати адекватне тепло в будинку в опалювальний період.
