Коли режим – на користь рибі

… Якщо йдеться про риболовлю на Чорному морі, варто пам’ятати одну річ:  існують певні «Правила промислового лову»,  але щороку додатково до них виходить ще й «Режим рибальства …». Це приблизно як існування більш-менш узагальненого Бюджетного кодексу країни та конкретного бюджету на рік. Терміни нерестових заборон, дозволені місця лову, використання певних знарядь  – все це виписано у «режимному» документі.  

На жаль, не всі пропозиції фахівців на місцях було враховано. Про це говорить керівник Чорно­морського басейнового управління Держрибагентства України Євген Камінський.

 «Складна політична ситуація вплинула і на діяльність нашого Чорноморського рибоохоронного патруля, – каже Євген Вікторович. –  Наприклад, для суден, які виходять в економзону та нейтральні води,  прописана процедура «закриття кордону». Тобто  плавзасіб, що вважається територією України, проходить прикордонний та митний контроль, кордон закривається, і після цього ніхто не має права заходити чи виходити за периметр судна. Але яким чином тоді здійснювати свою роботу  інспектору рибохорони?  Хотілося б врахувати цю колізію.   По-перше, мають  нас повідомити, по-друге – надати інспектору місце на судні.

Найочевидніші зміни цього року стосуються  риболовних знарядь. 

«Раніше не було обмежень у використанні драг для ловлі рапани, – коментує Камінський. –  Але останнім часом цей біоресурси користується шаленим попитом. Драг стало занадто багато. Вони буквально переорюють море біля узбережжя, пошкоджують шар родючого донного ґрунту, погано впливають на нерест … Тому цього року на всю ділянку Чорного моря, яка нам підпорядковується (а це не лише Одеська, а ще й Миколаївська та Херсонська області) дозволено лише 120 подібних драг». 

Загалом, на згаданій ділянці працює  близько сотні підприємств, що спеціалізуються на промисловому рибальстві. Серед них є і маленькі ФОПи на 1-3 особи, і досить великі компанії, де кількість працівників може сягати кількох десятків. Кількість бажаючих працювати на «блакитній ниві» зростає, тому за розподіл знарядь лову існує певна конкуренція. Традиційно питання обговорюється на загальних зборах.  Крім «територіального принципу» (за місцем розташування бази) враховуються ще й промислові показники. Ті, хто відзвітував про добрі улови, мають можливість отримати більше ятерів, сіток тощо. Періодично бувають суперечки, але цьогорічні збори пройшли напрочуд спокійно, дехто навіть  згодився поступитися колегам частиною риболовних знарядь.

Як з`ясувалося, фахівці регіонального басейнового управління недарма їдять свій хліб – вони врятували місцевих рибалок від додаткових витрат. Річ у тім, що   розмір вічок креветкових ятерів традиційно становить 6-6,5 мм.  Існував проект, в якому їх пропонували збільшити їх до 8 мм. Однак фахівці-іхтіологи у своєму листі оскаржили таку ідею.  Про це  розповів  головний спеціаліст відділу іхтіології  Юрій Доманчук. По-перше, зміна  лише одного «крила» ятера обійшлася б рибалкам у 2 тисячі гривень.  І це  після  зими, коли особливих прибутків не було. По друге – саме такий розмір має чорноморська атерина – піщанка. Дрібна рибка просто  потрапляла  б у ці отвори, гинула сама та засмічувала знаряддя лову. Очистити їх було б практично нереально.

Загалом, на думку Доманчука, існуючі  Правила риболовства давно вже потребують серйозних змін.

«Ці правила приймали ще  у 99-му році, – каже він. – З того часу багато що змінилося, з`явилися нові знаряддя лову (обкидні сітки, кефальні пастки тощо), але  у правилах їх просто немає! Лише у «Режимі …» прописані. Є такі зони лову, де достатньо 5 ятерів, а ми повинні виділяти мінімум 10. Мені здається, що повинно бути менше лімітування роботи рибалок. Берегова лінія більшою не стає, більше певної кількості знарядь не встановиш, а рибалки самі зацікавлені в тому, щоб їм було що ловити наступного року. Судячи з того, що норми вилову поступово зростають,  з біоресурсами Чорного моря маємо певну стабільність».

Що ж, якщо спиратися на цифри, минулого року план вилову креветки у відповідній зоні Чорного моря становив  510 тон, а камбали калкана – 123 тони. Виконано ці плани було на 99 та 77%. Цьогорічні прогнозні цифри вилову: 750 тон креветки та 151 – калкана. Поживемо – побачимо, а режим – річ корисна в будь-якому разі.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті