Децентралізацію називають однією з найуспішніших реформ в Україні. Адже завдяки їй в багатьох містечках, селищах та селах з’явились ресурси для вирішення багатьох питань. Особливо це помітно на прикладі об’єднаних територіальних громад, які почали утворюватись в нашому регіоні. Це стало наслідком реформи децентралізації, що стартувала в 2015 році. Того року було утворено 8 перших ОТГ, а відтоді їхня кількість зросла майже вчетверо. Незважаючи на шквал критики та велику кількість міфів, що оточують зміни в місцевому самоврядуванні, чимало людей в регіонах вже встигли оцінити переваги децентралізації. Не стала тут винятком й Одеська область.
На Одещині сьогодні створена 31 об’єднана територіальна громада, в 28 з них вже відбулися вибори, і ці ОТГ успішно функціонують. Міста та села, які першими пішли на об’єднання, спочатку набили багато ґуль, зіштовхнулися з різноманітними організаційними складнощами. Але водночас цей період позначився значним збільшенням бюджетних коштів, ремонтом доріг, реконструкцією об’єктів інфраструктури на кшталт шкіл чи медичних закладів. І багато що з цього вдалося зробити саме в перші роки утворення громад, при тому, що до об’єднання вони майже два десятиріччя не мали можливості щось змінити.
Кому ліхтарі, а кому – нові школи
Дуже легко вирішувати соціальні питання «на місцях», якщо ти проживаєш в обласному центрі. Коли ж мова йде про невеликі села, то з цим все набагато складніше. І для того, щоб цю невідповідність прибрати, був прийнятий закон «Про добровільне об’єднання громад», який дозволяє жителям суміжних невеликих населених пунктів згуртуватися, отримати відповідний ресурс та, здобувши повноваження, надавати необхідні послуги на рівні територіальної громади. Не все відбувається так легко, як цього хотілося б, на шляху реформування вистачає своїх складнощів. Але навіть найменша ОТГ може знайти матеріальні приклади того, що в них змінилось на краще.
– У кожної об’єднаної територіальної громади є свої успіхи, але всі вони різні, – зазначає радник із комунікацій Одеського центру розвитку місцевого самоврядування Євгенія Генова. – Для когось ці досягнення полягають в ремонті доріг, а для когось – в будівництві нових освітніх установ. А то іноді говорять, мовляв, що ви мені показуєте нові ліхтарі в територіальних громадах, у мене ліхтарі в сільраді є теж без децентралізації. Ну в когось конкретно є – а в них не було. А в когось взагалі з’явилися кошти і можливості школу з нуля побудувати – і нормально. Треба розуміти, що у всіх ОТГ були різні стартові точки, можливості, бюджети, ситуації.
В перші роки свого існування громади напрацювали певний досвід, навчились як можна планувати бюджет, витрати, на що в першу чергу звернути увагу. Не так як раніше, коли дали гроші на певне цільове призначення і треба витратити його саме на нього. Так сказали в селах зробити новий стадіон, і треба робити його, не можна витратити на будинок культури, хоча він може потребувати ремонту, в той час як стадіон знаходиться в гарному стані. Адже мета реформи полягає в тому, що населені пункти отримують повноваження та ресурси і можуть вирішувати свої проблеми без вказівки «згори».
Децентралізація фінансів
З 2015 року в нас тривають процеси бюджетної децентралізації, тобто передачі фінансових ресурсів та повноважень від держави на місцевий рівень. Насамперед мова йде про податки на доходи фізичних осіб, які розраховуються в розмірі 60 % від зібраного податку на території конкретного місцевого бюджету. Також мається на увазі той факт, що держава посилила таку складову як місцеві податки та збори. Під ними розуміють податки на суб’єкти малого підприємництва, землю, нерухоме майно, що дало свої плоди у вигляді збільшення бюджетів.
– Наші громади вже активно залучені до процесу децентралізації, але все одно рухаються поступово, – говорить консультант з бюджетних питань Одеського регіонального відділення Асоціації міст України Світлана Осадчук. – Даються великі повноваження, от наприклад в громаді, яка складається з трьох сіл, права аналогічні містам обласного значення! Так наприклад, місто Одеса та три сільські ради, що об’єдналися, це фактично одне й те ж саме. Разом з повноваженнями до громад надійшли великі кошти, якими потрібно вчитися розпоряджатися. Постійно проводяться різноманітні заходи, створені відповідні органи зі сторони держави, що співпрацюють з громадами та надають їм консультації.
Якщо проаналізувати доходи бюджетів Одеської області, то частка місцевих податків зросла до 34 %, чого раніше ніколи не було. В минулих роках подібні податки фінансували бюджет на 5-10 % максимум. Ще одним вагомим ресурсом територіальних громад стала земля – ті території, якими ОТГ з недавнього часу можуть повністю розпоряджатися як в межах населених пунктів, так і поза ними. Цей процес почався лише в минулому році, але вже шестеро об’єднаних територіальних громад Одеської області отримали всі необхідні права. Крім зростання власних доходів місцевих бюджетів громади користуються серйозною матеріальною підтримкою держави, яка зацікавлена в їхньому розвитку. Маються на увазі такі міжбюджетні трансферти як дотації та субвенції. На сьогоднішній день держава надає 29 видів субвенцій, які скеровуються на місцевий рівень. Всі вони дозволяють втілити в життя інфраструктурні проекти, яких так потребують громади.
Більше грошей – більше зобов’язань
Децентралізація сприяє тому, що з’являються нові кошти, в чому є як позитивні, так і негативні моменти. Позитивний момент полягає в тому, що це дійсно додаткові фінансові ресурси, яких так не вистачало в регіонах. Є кошти, які можна покласти на депозит, і відсотки йдуть як додатковий прибуток до місцевого бюджету. Але Міністерство фінансів виявило, що дуже багато грошей використовувалися подібним чином, і з 2019 року видало постанову про заборону розміщувати тимчасово вільні кошти на депозитні рахунки. Цей документ викликав багато суперечок, бо передусім ці гроші треба кудись спрямовувати на розвиток, краще плануючи бюджет, щоб не було великого вільного залишку.
З іншого, місцеві територіальні громади не дуже задоволені цим фактом, бо втрачають додаткові фінансові ресурси. Бо кошти, які лежали на депозитах, зберігались та накопичувались для майбутніх довгострокових проектів. Але громади поступово вчаться розпоряджатися фінансами на поточні видатки, тому ситуація покращується. Спочатку було важко з цим розібратися, проте зараз планування проектів йде з тим розрахунком, щоб було видно куди йдуть гроші в короткостроковій перспективі.
– Децентралізація пропонує модель управління з надання послуг громадянам, яка передбачає наближення цих послуг до окремої людини, -зауважила віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час зустрічі з регіональними журналістами в Києві. – Цьому сприяє фінансова децентралізація, результати якої багато хто бачить на місцях. Більше 30 % території нашої держави вкриті об’єднаними територіальними громадами. Разом з тим треба відповідально звертати увагу на те, що вдалося і не вдалося зробити. Ми передали функції, передали повноваження, кошти, але не створили зобов’язань для об’єднаних територіальних громад.
Зараз в Уряді розробляють механізми, щоб громади могли займатися тими чи іншими напрямками. Бо відповідні функції їм ніби передали, але ОТГ самі вирішують, чи важливо це для них чи ні. Подекуди це проявляється не тільки в дрібних питаннях, але й у важливих соціальних зобов’язаннях . Їх наче центральні органи влади передали, але ОТГ самі обирають, чи потрібно їм вирішувати ці питання. Тому треба продумати механізм, щоб громади не знехтували потребами та інтересами окремих категорій населення.
Прямуємо далі
Ідеологія децентралізації, як реформи, полягає в тому, що максимальна кількість повноважень та функцій має бути передана на рівень місцевого самоврядування. Послуги мають стати ближчими до людей, до жителів об’єднаних територіальних громад, щоб вони не їздили за отриманням елементарних довідок до районів та могли спокійно отримати весь об’єм необхідних послуг за місцем проживання. Безпосереднє об’єднання громад виступає всього лише інструментом, бо якщо ми говоримо про обласні та районні центри, то вони в більшості випадків здатні вирішити існуючі проблеми самостійно.
– Навіть в маленьких громадах, на кшталт Розквітівської в Березівському районі чи Лиманської в Татарбунарському, видно зміни на краще, – говорить консультант з юридичних питань Одеського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Ямковой. – Там об’єдналися два-три села, і загальна кількість населення складає близько 5-6 тисяч людей. Хай вони не зовсім відповідають методиці, запропонованій Кабміном, згідно якої в громаді має бути 10-12 тисяч мешканців, щоб бути спроможною та успішною. Але навіть в цих прикладах ми бачимо що люди, які взяли на себе відповідальність, пройшли шлях об’єднання і на сьогодні з впевненістю дивляться в майбутнє, бо побачили перспективу.
Асоціація міст України дуже допомагала громадам, які були створені в 2018 році. Організація тісно співпрацювала з Великобуялицькою, Визирською, Великоплосківською ОТГ. Вони дуже довго йшли на об’єднання, дати виборів кілька разів переносилися. На жаль,через введення військового стану в Одеській області, вони так і не змогли вийти на вибори, що були призначені на кінець 2018 року. Коли призначать наступні – сказати важко, але за попередніми даними вони мають відбутися у травні і вже тоді ці громади будуть повноцінно створені.
Зараз вони завершили всі процедури, чекають останнє слово від Кабміну, який має затвердити перспективний план. Ведуться переговори з приєднання громад до міста обласного значення Ізмаїл. Це один з серйозних адміністративних центрів Одеського регіону, місто з багаторічною історією, якому необхідно розвиватися. Тим паче, що навколо міста обласного утворитися територіальній громаді значно простіше. За прогнозами, до кінця 2019 року на Одещині буде створено ще 5-7 територіальних громад. Хочеться сподіватися, що їх майбутнє буде успішним попри всі можливі політичні перепони.
Фото з мережі інтернет
