Головний меседж Олійника

Багато поетів створили собі нерукотворні пам’ятники. Але народна стежка не заростає лише до тих, про яких Ліна Костенко мовила, що не буває епох для поетів, а є «поети для епох». До таких, обраних епохою митців, по праву належить наш уславлений земляк, великий поет-гуморист Степан Іванович Олійник. Його літературна творчість шанована в усьому світі. І як данина його талантові ось уже багато років в Україні, у тому числі й на Одещині, проводиться фестиваль гумору і сатири «Степанова весна», в якому беруть участь сотні, тисячі людей. Особливе місце в рамках цієї хвилюючої акції має презентація книг сучасних авторів гумористичних і сатиричних творів. Відомий український гагаузький поет, лауреат літературних премій імені П. Куліша та С. Олійника Віталій Бошков представив на суд читача свою нову збірку «Левада віршів», яка щойно вийшла друком у видавництві «Астропрінт». На її титульному листі написано: «Вірші, присвячені Степанові Олійнику». І не випадково автор відкриває збірку таким експромтом:

В їм’я добра, супроти зла,

Зле – вада у Левадівці,

Олійникові принесла

Леваду знань і – правду сил!

Прочитавши перші ж вірші, переконуєшся у щирості авторського присвячення, в прагненні поета розкрити секрет всенародної любові до Степана Івановича – неперевершеного майстра сатиричного слова. Віталій Бошков пише, що Олійник:

Аби обеззброїти армію зла

Недоліки спільні збирав, як бджола…

Сатирик – це лікар, сатирик – не кат,

Проблеми людей розв’язав депутат,

Поет він від Бога – народний поет,

І в цьому, напевно, його був секрет.

Віталій Бошков, констатуючи те, що герой його книги «Не олією писав портрети/ Він сучасників класичних часів,/ Замість фарб слово було в поета,/ Малювати ним характери вмів», сам вимальовує портрет шанованого ним митця літературним словом. І треба підкреслити, що йому вдається знаходити влучні, виважені, дотепні слова, створюючи образ:

Олійник Степан – депутат від Одеси

В парламенті вже світової сатири,

Робити добро – головний його меседж,

В красу був закоханий начебто лірик.

* * * 

Родина – це фундамент, хатою – країна,

Пишається Степаном ненька-Україна.

Відзначити самобутність поетичного пера Бошкова особливо спонукають такі рядки: «Душа розгортається степом», «Бандура – це Бандера інструментів», «Торішній сніг поганих справ», «Він ногою штовхав двері мерії/ Бо від гумору справжній був мер», «Одеський гумор лиш лунає/ З Потьомкіна, неначе постріл».

Лейтмотивом багатьох віршів стала любов Степана Івановича до Одеси, де він мешкав і навчався. Навіть свій перший вірш Олійник опублікував в одеській газеті «Червоний степ» у 1925 році. І не випадково Віталій Бошков пише:

Олійник Одесою геть зачарований був

У кожному слові.

З перлиною моря в душі оберіг він здобув

Народній любові!

А кращим віршем збірки, на мій погляд, є присвячений доньці Степана Олійника Лесі. Він завершується такими словами:

Про батька пам’ять стала справою дочки;

Від батька спадок головний – то чиста совість.

Після прочитання книги ще раз переконався, що засновники премії імені Степана Олійника вірно зробили, назвавши її «В ім’я добра – супроти зла». Бо все своє життя, свій талант уславлений сатирик присвятив боротьбі зі злом заради добра.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті