Охорона праці – по-європейськи

Наразі на чільне місце  в охороні праці виходить профілактика виробничого травматизму, як того вимагає європейська практика. Популяризація знань в галузі безпечної праці входить в посадові обов’язки провідного інженера Одеського навчально-методологічного відділу  Навчально-методологічного центру охорони праці та промислової безпеки (ЦБТЦО) Олександра Скрипки. 

У світі давно користуються такими методами впливу, як переконання, навіювання, тренінги, візуалізація, які ми також беремо на озброєння, - каже Олександр Григорович. - Безумовно, це дає змогу подати матеріал таким чином, щоб слухачі не тільки зрозуміли і запам’ятали, а й усвідомили ризик. А це вже елементи профілактичної роботи з попередження випадків виробничого  травматизму. Робота ця проводиться практично в усіх господарствах регіональної філії і навіть серед студентів Одеського коледжу транспортних технологій. Основне завдання полягає у формуванні монолітного мислячого колективу, вживляння у свідомість залізничників високої культури виробництва, що сприятиме безпечній праці.  

Олександр Скрипка ініціював на базі Одеського  Центру професійного розвитку персоналу Одеської регіональної філії додаткові навчання з охорони праці серед машиністів тепловозів та їх помічників. В тому числі і тих, хто сідає за кермо «General Electric». З грудня минулого року по лютий 2019  організували для понад півтори сотні машиністів та помічників машиністів тепловозів курс лекцій. Розглянули теми ризик-орієнтованого підходу і їх застосування в профілактиці виробничого травматизму та запобіганню нестандартних ситуацій. Детально зупинились на таких  випадках, як наїзд рухомого складу, падіння з висоти, травми, завдані сторонніми особами, ураження працівника електричним струмом тощо. Під час навчання використовували сучасні методичні рекомендації провідних українських авторів в галузі охорони праці та промислової безпеки.  Також детально розглянули вимоги ключових компетенцій Стандарту професійної освіти за фахом «Машиніст тепловоза». Вперше навчання було побудоване на гармонізованій з вимогами Євросоюзу нормативно-правовій вітчизняній базі. В процесі лекцій застосовували контрольні запитання та обговорення, а в кінці начального модуля проводили соціальне опитування про важливість та значимість теми.  

Для отримання достовірної інформації про ризики, загрози та небезпеку на робочих місцях світова практика рекомендує використання зовнішнього аудиту. Але Олександр Скрипка  не  є прихильником такого методу оцінювання. Вдаватися до сторонніх організацій, щоб визначити можливі ризики,  – означає позбавляти ініціативи своїх фахівців та нераціонально використовувати кошти, вважає він і додає, що доречніше було б спочатку провести внутрішній аудит. Для цього в галузі є всі необхідні ресурси.  Досить виграшним варіантом для внутрішнього аудиту є метод HAZID або HAZOP, або мізковий штурм. З його  допомогою  виявляють причини ризиків та формують концепцію з їх попередження. Матеріалом для опрацювання можуть слугувати  випадки виробничого травматизму, що трапилися в галузі. 

Олександр Скрипка переконаний в тому, що треба не тільки використовувати вітчизняний досвід, але й впроваджувати кращі зразки із зарубіжного. Наприклад, зарубіжні колеги  пропонують нам навчати кадри за дуальною формою. За їх моделлю,  майбутній працівник повинен бути підготовлений і теоретично, і практично в майстернях, на полігонах та виробничих ділянках. Слід не лише сформувати його професійну компетенцію, а й навчити  правилам охорони праці, пожежно-промислової та екологічної безпеки.  До речі, в регіональній філії «Одеська залізниця» за дуальною формою готують фахівців на базі Знам’янського локомотивного депо. 

У своїй діяльності залізничники  не застраховані від  непередбачуваних обставин і повинні швидко реагувати, в тому числі – й в конфліктних ситуаціях. 

- Існує ціла наука «Кон­фліктологія», яка передбачає пошук спільних точок  дотику, вчить відповідати на провокаційні питання.  Виходячи з поведінкової моделі та невербальних реакцій, стюард, наприклад,   може  зрозуміти, що пасажир налаштований агресивно, - говорить Олександр Скрипка. - В такому випадку  слід спокійно попередити, що або той  сплачує за проїзд, або стюард викликає поліцію. І ні в якому разі не рекомендується чіпати порушника (руками, поглядом, провокуючими жестами або словами) чи  виводити в тамбур, де, до речі, у порушника можуть бути спільники. Не варто й умиротворяти. Згідно конфліктології, працівник повинен використати всі можливості, щоб не викликати агресії.

Одне із найважливіших питань: скільки потрібно часу, аби навчити залізничників дотримуватись правил безпеки, діяти усвідомлено  в нештатних ситуаціях, будь то конфлікт чи виробнича проблема? 

- Це тривалий процес, - пояснює Олександр Григорович. - Ми можемо за певний період підготувати необхідний пакет документів, розробити учбові програми та модулі, знайти ключові та важливі компетенції  кваліфікації, донести в доступній формі відповідні знання... Але  чи   глибоко усвідомлять їх наші залізничники?  Як переконати людей любити себе, своїх близьких, цінувати своє життя та дотримуватись правил безпеки? Питання риторичне. За останні місяці в Центрі професійного розвитку проходили навчання шість груп машиністів тепловозів та їх помічників. Всі здобувачі освіти  різні за віком, характером,  мають різний базовий рівень, різні підходи до життя, різне сприйняття інформації. Крім того,  успішне засвоєння матеріалу напряму залежить від  пам’яті, стереотипів мислення, уважності, і ці процеси, на жаль,  притупляються з віком. Безперечно, тема ризик-орієнтованого підходу була цікава для них. Та для глибшого сприйняття  навчання потрібно, на мій погляд, формувати групи за однаковими життєвим досвідом, навичками та освітнім рівнем. Це дасть змогу проводити семінари, лекції, діалоги та дискусії  на одній ноті. Ефективне навчання в подальшому гарантуватиме безпечну працю.

Рубрика: 
Район: 
Выпуск: 

Схожі статті