Рєдко да мєтко!

Якось довелось спекотного літнього дня «мандрувати» електричкою із Києва у відрядження. Якби не огрядна, щедра на спілкування попутниця бабця Любка, як сама себе називала жіночка, то ота поїздка в переповненому людьми вщерть задушливому вагоні  була б подібною, напевне, до танталових мук. Говірка  бабця Любка була з породи тих людей, які абсолютно не вміють мовчати. Спочатку вона розповіла про свою дочку Галю, що живе в Києві, і де саме живе. Про онуків, про зятя.  А далі детально про своє село, про сусідів, про колгосп і голову колгоспу, про сільський будинок культури і те, як у селі святкують, яких пісень співають.

І якось так виходило - все добре і всі добрі. Одним словом, суцільний позитив. Аж поки не згадала «свого хазяїна» діда Петька. Ні, ви не подумайте, що дід Петько одразу ж потрапив під вогонь критики. Він добрий господар, має руки золоті, але ж, як виявилося за словами бабці Любки, ...такого брехуна ще пошукати треба.

- От тобі і маєш,- кажу співчутливо, - і часто дідусь бреше?

- Та ні, не часто, - відповідає бабця, - він бреше рєдко да мєтко.

І розказує наступне:

- Років зо два тому мали ми картоплю на городі копати. Я кажу: розпочнемо завтра. Ми люди літні, з городом одразу не впораємось. Потроху будемо: завтра зо два рядочки, післязавтра ще два, отак потихеньку. Бачу, дід щось крутить: може, післязавтра, відкладемо на один день, га? Ні, кажу, так до осені відкладати будемо, приступаймо завтра і крапка.

Отож наступного дня розпочали. Та не довго, бо дід якось так зігнувся тай каже: щось мені недобре, так живіт скрутило, що й дихати важко. Я сполошилась: давай до хати, зараз викличу швидку допомогу, а раптом апендицит?! Та ні, кажу дід, то не апендицит, то так чогось, піду, якусь таблетку з’їм та полежу, поки попустить.

Та й пішов. А я продовжую копати картоплю. Не знаю, скільки часу минуло, аж раптом думаю: як там мій дід, а раптом йому зле? І мерщій до хати. Приходжу - а в хаті телевізор горлає, футбол показують. А дід як барон розсівся на дивані і руками жестикулює. 

Ну то для чого було брехати про живіт? Не міг чесно сказати, що футбол хоче подивитись? Тут я йому і показала, де раки зимують. Рєдко да мєтко.

Рубрика: 
За полуднем віку
Район: 
Одеса
Выпуск: 
29.06.2019
Автор: 
Александр Кумайгородский

Схожі статті

  • Шефство над удивительным человеком

    • Птн, 20/12/2019 - 16:29

    В наш пятый класс, а это было в 1961 году, вошла классный руководитель Клавдия Васильевна с девочкой и представила её:

  • Листи до редакції

    • Птн, 20/12/2019 - 16:23

    «Чи має право на грошову допомогу особа, яка 29 вересня 2019 року досягла 60-річного віку та яка матиме (з урахуванням жовтня 2019-го) 35 років стажу на педагогічних посадах у державних

  • Пенсійним фондом України проведено перерахунок пенсій

    • Птн, 20/12/2019 - 16:18

    Пенсійним фондом України проведено перерахунок пенсій з 1 грудня 2019 року у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України «Про Державн

  • Відвідали парк «Софіївка»

    • Птн, 20/12/2019 - 16:13

    Для пенсіонерів Приморського району, які отримують соціально-педагогічну послугу «Університет третього віку», згідно з Міською цільовою програмою, організовують пізнавальні екскурсії.

  • Живая легенда старейшего вуза

    • Пон, 16/12/2019 - 09:55

    Студенты Измаильского педвуза встречают стоя легенду Измаильского госуниверситета и всего юга Одесской области, кандидата филологических наук, доцента кафедры украинского языка и литера

  • В интересах ветеранов

    • Пон, 16/12/2019 - 09:50

    Когда стало известно о создании коммунального предприятия «Одесский областной центр помощи ветеранам войны», была организована инициативная груп

  • Багато важливих питань

    • Пон, 16/12/2019 - 09:40

    Нещодавно у приміщенні Громадського центру правосуддя Одеської області, розташованого на території Київського районного суду міста О

  • Танець як спосіб життя

    • Птн, 29/11/2019 - 16:42

    Енергійності Галини Василівни Смирнової позаздрять навіть ті, кому за віком бути покладено такими, а почуттю гумору - досвідчені КВК-щики.

  • З турботою і повагою

    • Птн, 29/11/2019 - 16:38

       У смт Окни, у відділі сприйняття зайнятості Подільського МРЦЗ, відбувся інформаційно-консультативний захід «Ми є, ми рівні», який був присвячений  Міжнародному

  • Пенсионный фонд пересчитает пенсии. Что изменится?

    • Птн, 29/11/2019 - 16:36

    С 1 декабря  Пенсионный Фонд повысит минимальную пенсию на 74 гривны до 1638 гривен. Такие цифры заложены в бюджете на 2019 год. 

  • Оце так огірочки!

    • Пон, 04/11/2019 - 09:31

     Життя не ладилось. Дарма, що сім’я зародилася з палкого кохання Ірини Вітер та Миколи Коркошко.

  • Новий сервісний центр

    • Пон, 04/11/2019 - 09:26

    Сервісний центр Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відкрито в місті Ізмаїл.

  • Як будуть рости пенсії в 2020 році?

    • Пон, 04/11/2019 - 09:24

    Мінімальна пенсія в 2020 році зросте з 1638 до 1769 гривень. Такі цифри закладені в проект державного бюджету 2020 року, який за основу в першому читанні схвалила Верховна Рада.

  • Ушла на фронт добровольно

    • Пон, 04/11/2019 - 09:21

    Я, Вера Константиновна Левченко, родилась 27 июля 1923 года на Сумщине, в селе Лутыще Охтырского района. В семье я была 13-м ребенком – самой младшей. Ранней осенью 1943 г.

  • Одна из лучших

    • Пон, 04/11/2019 - 09:14

    Ветеранская организация станции Измаил признана одной из лучших в Одесском регионе Одесской железной дороги. Она была основана в 1991 году.