Загартований великим спортом та війною

Життя молодшого лейтенанта Ярослава Білинського вже назавжди поділено на «до» та «після». 

Що було до?

Він народився 17 листопада 1993 року у селі Городище Піщанського району Вінницької області. Після третього класу переїхав з матір’ю до Одеси. У 2005 році юнаку запропонували записатись на секцію греблі на каное. І тяжка праця над собою дала свої результати - у 2007 році він взяв «золото» та «срібло» на чемпіонаті України і в цьому ж році виграв Кубок України. 2008 рік також був багатий на нагороди - три медалі вищого ґатунку Ярослав виборов на чемпіонаті і три такі ж - на Кубку України. У 2009 році успіх було закріплено, і він став кандидатом у майстри спорту з веслування на байдарках і каное. В 2010 році взяв участь у чемпіонаті Європи та став майстром спорту. А у 2011 році був призваний на строкову військову службу до спортроти Внутрішніх військ України. 

Там почав виступати за спортивне товариство «Динамо», яке не полишав і після звільнення в запас. Того ж року майстер спорту взяв участь у чемпіонаті світу та Європи.

Рік 2012-й став перехідним із юніорів у дорослі. Саме тоді він у команді із Ігорем Присяжнюком, Борисом Сажаєм, Костянтином Мельничуком виграв чемпіонат України ФСТ «Динамо», що проходив у Полтаві. 

За спортивну кар’єру Ярослав виборов понад півсотні медалей різного ґатунку та безліч грамот! Здавалось, спортсмен міг стати чемпіоном світу із греблі на каное … якби не війна, яка змінила життя. 

…Коли запитують в нього про події літа 2014 року, він із важкістю в серці згадує ті пекельні місяці, які українські ЗМІ назвали «Довжанським котлом». 

У 2014 році тоді ще солдата Ярослава Білинського мобілізували до Одеського прикордонного загону і направили служити до спецпідрозділу мобільної прикордонної застави. У червні разом зі своїм підрозділом у складі зведеної від Південного регіонального управління ДПСУ 5 мотоманевреної групи виступив на захист державного кордону, аби поновити втрачений над ним контроль. 

1 липня 2014 року за допомогою української артилерії був звільнений від сепаратистів пункт пропуску «Довжанський». Після цього туди направили дві прикордонні застави, які піддавались масованому мінометному обстрілу зі сторони ворога. Під час одного з таких обстрілів багато військовослужбовців дістали поранення - і ці підрозділи були замінені на інші, серед яких була й мобільна прикордонна застава від Одеського загону. Ярослав як професійний спортсмен вирив міцній бліндаж, який доволі часто рятував життя його товаришам по зброї. 

- Під час обстрілу до мене забігали у бліндаж побратими, що були зліва та справа, - згадує Ярослав Білинський. - Вони вважали його найміцнішим з-поміж інших, адже накрив я його у три накати. Це була моя гордість! 

Там він познайомився із майором Михайлом Кононенком, який згодом після демобілізації покликав Ярослава служити за контрактом до Ізмаїльського прикордонного загону. Несподівану і водночас приємну зустріч йому подарувала доля і зі старшим прапорщиком Ігорем Присяжнюком з Могилів-Подільського прикордонного загону, з яким пліч-о-пліч в одній каное у 2012 році виграв чемпіонат України. 

Нажаль, під час виходу із сумнозвісного котла 7 серпня 2014 року Ігор загинув…

А в житті прикордонника Ярослава Білинського настало «після». 

У 2016 році він закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, що у Миколаєві, та здобув освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра з фізичного виховання та спорту. У 2017 році твердо вирішив стати захисником країни. Саме тоді йому зателефонував бойовий товариш  підполковник Михайло Кононенко та запропонував служити в Ізмаїльському прикордонному загоні.

Нещодавно Ярослав отримав первше офіцерське звання - молодший лейтенант. 

Выпуск: 

Схожі статті