Відкритий урок з домашнім завданням

Круглий стіл, що відбувся в рамках відкритого засідання постійної комісії Одеської обласної ради з питань бюджету, фінансово-економічної політики та банківської діяльності по темі співпраці готельного бізнесу з банківськими установами, можна назвати відкритим уроком із домашнім завданням. Адже незважаючи на досить предметне та всебічне обговорення проблем, учасники ділової зустрічі вирішили продовжити розробку конкретних пропозицій, які набудуть статус рішень дещо пізніше. Деякі влучні пропозиції було подано під час власне круглого столу, але вони потребують економічного та правового обгрунтування. Окрім того, потрібно попрацювати над шляхами та механізмами їх реалізації. Тому - ось таке, образно кажучи, домашнє завдання.

Згідно із порядком денним, учасники цього міні-форуму говорили про стан використання електронних банківських сервісів для бронювання готельних номерів та розрахунку за проживання. А в цілому магістральна тема сформувалась із пласту актуальних питань про налагодження співпраці між готельним та банківським секторами. Організатором цього вельми важливого діалогу виступила постійна комісія Одеської облради з питань бюджету, фінансово-економічної політики та банківської діяльності. Її голова Євгенія Абрамова керувала обговоренням в якості головного спікера. В роботі круглого столу взяла участь виконувачка обов’язків голови Одеської обласної державної адміністрації Світлана Шаталова. Сторону банківської сфери представляли ПАТ «Приватбанк», ПАТ «Укрсіббанк», ПАТ АБ «Укргазбанк», АТ «Ощадбанк», АТ «ОТП банк», АБ «Південний», АТ «Укрексімбанк», ПАТ «Банк Восток», ПАТ «Альфа-банк», ПАТ «МТБ Банк», ПАТ «ПУМБ». Від готельного бізнесу були представники готелів «Аркадія Плаза», «Лондонська», «Чорне море» (мережа), «Рута», «Центральна», «Аркадія», «Одеський дворик», «Wellotel», «Wictory Star», «Wall Street» та ін. Окрім того, питання, визначені порядком денним, обговорювали керівники та представники профільних асоціацій.

- Банківський супровід готельного бізнесу має неабияке значення, - підкреслив член постійної комісії Одеської обласної ради з питань бюджету, фінансово-економічної політики та банківської справи Євгеній Копотієнко, - оскільки в останні три-чотири роки наш регіон демонструє в сегменті таких послуг стрімке зростання, а це, своєю чергою, стимулює економічне зростання в інших сферах. Особливо ж це стосується будівництва. В цій галузі Одещина - серед лідерів в Україні.

За даними департаменту економіки облдержадміністрації, причина зростаючих темпів будівництва полягає в тому, що є випереджаючий запит на купівлю та здачу під найм великої кількості квартир.

Реєструйтеся, виходьте з тіні!

Якщо проаналізувати такі авторитетні ресурси, як Booking, BMB, Expedia, то виходить, що на початок нинішнього року тільки в Одесі існувало понад 1600 об’єктів здачі квартир. Але, на жаль, банківський сектор в цьому сегменті практично не задіяний через майже повну відсутність попереднього (раннього) бронювання, коли клієнт одержує знижку, а готельєр одразу ж списує гроші, що було б вигідно і для готельного бізнесу, і для банківського сектора, який нині переживає не найкращі часи. Отже, тут - неоране поле для отримання прибутку. Були б можливості та бажання.

Зрозуміло, що і влада, облдержадміністрація та облрада, вельми зацікавлені в налагодженні плідної співпраці між готельним бізнесом та банківським сектором. Образно кажучи, хочуть мати з цієї співпраці свою цукерочку. Головне питання - вивести з тіні власників здаваного під найм житла. Владі потрібно, аби власники квартир відкривали СПД, платили податки у місцевий бюджет. У такому випадку «сіре» апартементне заробітчанство виходитиме із тіні на правовий бізнесовий шлях, оскільки ті заробітчани вимушені будуть реєструватись, аби отримувати банківські послуги. Жодних еквайрингових послуг банк незарєєстрованим не надасть, це аксіома.

Нажаль, більшість банків у регіоні з приватним «дрібним» сектором працювати не поспішає, віддаючи перевагу «крупним» готелям.

За висновками Євгенія Копотієнка, вітчизняний банківський сектор сьогодні не може супроводити продукти, які надають світові системи бронювання, як-от Booking та інші. Вітчизняні банки вбачають у цих новаціях потенційні ризики, хоча за кордоном все стабільно працює. Там банківський сектор підставляє плече розвитку приватного, так званого дрібного готельного бізнесу.

Треба сказати, що в одеському регіоні є додаткові складнощі, аби налагодити взаємодію між готельним та банківським секторами, як підкреслив Є. Копотієнко. Справа в так званій сезонності. У тій же Затоці та інших курортних містечках Одещини влітку запит на готельні послуги значно вищий, аніж у холодну пору року, коли він впадає у сплячку. І оця сезонність певним чином впливає на організацію та проведення банківського обслуговування, маючи на увазі бронювання.

Допомога гарантована

З огляду на вищесказане, ініціатори круглого столу запропонували представникам банківського сектору визначитись, яка їм потрібна допомога від облдержадміністрації та облради.

- Туризм - це галузь, яка генерує більше десяти відсотків світового валового продукту, - зазначила в.о. голови Одеської облдержадміністрації Світлана Шаталова. - Тому тісна комунікація і співробітництво з банківським сектором є справою пріоритетною і особливою для нашого регіону. У цій царині ми наполегливо працюватимемо.

Віце-президент Ассоціації «Туризм Одеси», заступник керуючого «Maristella Club» Світлана Карлова, розмірковуючи про шляхи вирішення проблем із оскарженням послуг, назвала еквайринг учорашнім днем, вказавши, що для будь-якого готельєра більш сучасним, безпечним і захищеним є інтернет-банкінг, чи інакше інтернет-еквайринг, де ризики для готельєра мінімізовано, адже клієнт сам «вписує»дані своєї карти та погоджується на операцію.

Заступник Южного ГРУ ПАТ «Приватбанк» Катерина Хомутова зазначила:

- Операції, проведені без власника карти, при замовленні певної послуги від готелю, можуть бути оскаржені. І оскаржені в першу чергу самим власником банківської карти. Отже, можливі ризики. Якщо ж це робити через Приват24, задіявши електронний інвойс, то проблем не виникне, оскільки інвойс захищає і власника карти, і готельєра від можливої фінансової претензії. А вони трапляються нерідко. Бувають випадки, що з однієї карти бронюються п’ять різних готелів, а заселення відбувається в один. А далі подається претензія по факту незаселення. Єдиний, хто працює правильно і де проблем подібних не виникає - це Expedia, бо готель списує гроші з віртуальної карти Expedia.

Готельєри – за рівні умови

Фахівець та викладач предмету «Технологія готельної справи» Олександр Малін вважає, що суттєвих проблем між готельним бізнесом та банківським сектором не існує. Олександр Львович бачить проблему в іншому:

- Все, чого готельєри хотіли б від влади, так це створення рівних, справедливих умов для бізнесу у цьому сегменті ринку. А нині виходить так: власники апартаментів і готельєри в нерівних умовах по декільком позиціям. По-перше, це легальність і законність ведення бізнесу, по-друге, величина тарифів за комунальні послуги. Готельєри платять по комерційному тарифу, а власники квартир, котрі не афішують своє незаконне заробітчанство, - за звичайними розцінками. І врешті - оподаткування, адже фігуранти незаконного заробітчанства податків не платять. Звідси випливає, що так звана маржинальність бізнесу законослухняних підприємців куди нижча від тих, хто працює за тіньовою схемою.

Отже, власники квартир, які здають їх в найм, мають стати СПД, легалізуватись. Проте вони цього робити не хочуть. Довести порушення ними закону складно. Навіть примусити платити за воду за комерційними тарифами через суди не вдається. Як розповів Олександр Малін, «Інфокс» у намаганнях примусити платити «апартаментщиків» за воду за комерційними розцінками програв усі суди.

Як довести, що господар будинку здає кімнати під найм? При перевірці він може послатись на те, що це не клієнти, а його гості - і кінці у воду. Є багато можливостей для тих, хто порушує закон, оминути покарання. Втім, Малін вважає, що хоча важко довести правопорушення, і хоча нині штрафи за незаконну здачу в оренду нерухомості і невеликі, проте вони тягнуть за собою дуже багато негативних наслідків з інших сторін: скасування відведення землі, штрафи від комунальних служб і так далі. Головне - зафіксувати сам факт порушення.

І справа тут не тільки в тому, що тіньовик не платить податки, а й в тому, підкреслила Світлана Шаталова, що відсутній санітарний, протипожежний контроль з боку державних органів та служб, а це вже питання безпеки людей. Усім пам’ятний трагічний випадок, що стався у готелі «Токіо-Стар». А що вже говорити про помешкання, котрі використовуються для заробітку в тіні.

Інтерес влади полягає в розширенні бази оподаткування. А це можливо за рахунок розширення кола легальних дрібних підприємців, що надають відповідні послуги. І звичайно ж платять податки, аби вагомішим став місцевий бюджет. 

Але як це коло розширити, як вивести тіньовиків у поле легального підприємництва?

Потрібен не лише батіг, а й пряник

Учасники круглого столу говорили про те, що послідовніше та предметніше мають працювати правоохоронці, податкова. Але не лише вони. Потрібен не тільки батіг, але й пряник. Влада може запропонувати певні пільги та умови, які б стимулювали масовий вихід з тіні та реєстрацію ФОПів. Цікаву і досить обгрунтовану пропозицію висловила голова постійної комісії з питань бюджету, фінансово-економічної політики та банківської діяльності Євгенія Абрамова. Втім, в рамках нинішнього матеріалу немає сенсу її конкретизувати, оскільки, як зазначалося вище, всі пропозиції будуть вивчатись та детально пророблятись, узгоджуватись, особливо ж в правовому плані. Якими вони будуть в кінцевому варіанті - покаже час. Можливо, це буде ціла програма. Аби звести нанівець незаконну підприємницьку діяльність. Що слугуватиме економічному розвитку регіону та наповненню бюджету.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті