Люди
Завзята та бадьора
«Нет, мы не старые, но бродит, тем не менее, знакомыми бульварами другое поколение...»
Штурм, що змінив долю придунав’я
Ізмаїльці відзначили 220-ту річницю взяття російським військом під командуванням Суворова фортеці Ізмаїл.
Кредо миколи златова
Ще з порога він категорично заявив: треба терміново переговорити. «Знаю, що газета «Одеські вісті» – єдина в області, яка постійно пише про село та захищає інтереси хліборобів».
Коли янголи знімають крила
Кажуть, у житті кожного є момент істини. В актора Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька Андрія Зая він настав іще в дитинстві.
«А сочинський сказав…»
З прожитих 75 літ (ювілей відзначає сьогодні) п’ятдесят п’ять віддано радіоефіру.
Не просте, але щасливе життя
2010-й рік в Україні був оголошений роком ветерана. Хоча він добігає кінця, свою повагу до цих людей та вдячність ми зобов’язані переносити з року в рік. На жаль, рідішають їхні лави.
І восьмидесятирічним на передовій!
Понад 65 років викладачі Білгород-Дністровського державного аграрного технікуму готують фахівців різного профілю для роботи у народному господарстві.
Людина та її справа
За покликом душі та серця
Заграй-но, бандуро
Виповнюється 50 літ заслуженому діячу мистецтв України, професору Одеської музичної академії ім. А.В. Нежданової Ніні Василівні Морозевич.
Закохана у землю
Полонить чарівна мелодія «Шкільного вальсу»… На все життя у пам’яті залишається прозора передсвітанкова голубінь неба і прощання зі школою.
Щиро вдячні за теплоту доброго серця
Актив Ради представників національно-культурних товариств Одеської області й колектив управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації від усього серця вітають президента Всеукр
У кожного свої критерії
Село завмерло у передранішній тиші. Скільки таких звичних і водночас неповторних ранків було в її житті!
Ювілеї
Смерть була і у воді, і в повітрі
Героєві радянського Союзу, контр-адміралові
Федору Єфремовичу Пахальчуку виповнилося 94 роки
Головна любов ігоря потоцького
Поспішаючи у журналістських справах, я неодноразово зустрічав його, що йшов з іншого боку вулиці або по паралельній алеї Міського саду.
Адже добре, чи не правда?
Про людей, які вміють робити багато чого, говорять: «і швець, і жнець, і на дуді гравець». Саме такою і є героїня нашої розповіді Людмила Петрівна Будниченко, яка опанувала сімнадцять професій.
