Коли губернатор області Іван Васильович Плачков, завершивши робочу поїздку до Татарбунарського району, поїхав, поцікавилася у голови райдержадміністрації Олександра Миколайовича Мусіхіна: “Ваші сподівання від цієї поїздки справдилися?” “І навіть більше того, – відповів він. – Розв’язання цілої низки складних проблем Татарбунарського району відтепер бачиться цілком реально”.
До Татарбунарського району І.В. Плачков приїздив після відвідання міжнародного пропускного пункту “Маяки”, де оцінив незадовільно організацію пропуску, за якої люди витрачають до півтори години свого часу. На нараді, проведеній цього ж дня у райдержадміністрації, він повідомив, що вже зараз порушується питання про спорудження нового пропускного пункту, і назвав стратегічним проект, над яким працюють нині. Транспортні потоки півдня Європи за цим проектом повернуть на Рені, Кирнички, Монаші, Одесу. Справа – за відповідними законами.
На кордоні Саратського і Татарбунарського районів хлібом-сіллю зустрічали губернатора и представницький склад учасників цієї поїздки – заступників голови облдержадміністрації М.Г. Кісеолара, В.А. Сокирана, А.Л. Ткачука, М.Д. Сердюка, начальників всіх управлінь облдержадміністрації – голова Татарбунарської райдержадміністрації О.М. Мусіхін та голова районної ради Н.Г. Кожухаренко.
Відвідання насосної станції очищення (НСО-1) озера Сасик не випадково у плані робочої поїздки значилося під першим номером. І вся дуже непроста розмова І.В. Плачкова з присутніми тут спеціалістами, представниками громадської екологічної організації “Відродження”, мешканцями села Лиманського, на очах яких з 1991 року відбуваються метаморфози з цим унікальним озером, розпочалася і завершилася біля численних карт-схем меліоративних систем і водосховищ.
Понад двадцять років цей водний масив штучно відділено від Чорного моря дамбою для того, щоб опріснивши воду, використовувати її для зрошення. Але призвело це до порушення екологічної рівноваги не лише у водоймі, але й на території району. Погіршився водний баланс і якість грунтових вод, відбувається підтоплення населених пунктів...
Сьогодні вода Сасика для зрошення не придатна. Відсутній природний водообмін водосховища, від чого страждає не лише його екологія, а й прилеглих до нього солоних озер. А штучний водообмін потребує значних витрат електроенергії. Постійний же скид дренажних вод і далі завдає шкоди Чорному морю та курортно-рекреаційній зоні Татарбунарського району.
– Питання, – відзначив губернатор, – дуже складне. – Але давайте розбиратися.
Його насамперед цікавила доцільність вже вжитих заходів щодо розв’язання ситуації і подальших планів. Сам проект, як такий, Іван Васильович знайшов надзвичайно потужним, а ідею – стратегічною і здоровою – з точки зору розв’язання проблем водопостачання цієї зони, її зрошення і розвитку рибного промислу. Інша справа, як ця ідея втілювалася в реальність? І якщо вода має високу концентрацію мінералів, то як з водопостачанням людей, котрі живуть в межах цієї зони? На свої запитання губернатор вимагав відповідей чітких, без емоцій, а головне – доказових.
Водою сьогодні село користується з каналу Дунай-Сасик, вся рекреаційна зона – звідси ж. Тобто, як відзначив І.В. Плачков, бачення надійного, нормального водопостачання населення є. Осмислене воно і наукою. Але чи доцільно з точки зору економіки утримувати сьогодні величезний комплекс? Головний інженер обласного управління облводгоспу І.Д. Кічук відзначив, що сьогодні іде інтенсивне скорочення кількості дрібних фермерських господарств, які користуються поливом, – у тому ж Татарбунарському районі, Саратському. І.В. Плачков зажадав об’єктивну відповідь-розклад, “щоб не вийшло так, що Кабінет Міністрів України виділить кошти, і за десять років ми витратимо, скажімо, 100 мільйонів, хоча і за чверть цієї суми можна буде розв’язати питання водопостачання і зрошення регіону з допомогою каналу”.
... Далі шлях проліг курними польовими дорогами до “Зорьки” – веселого дитячого оздоровчого закладу на березі Чорного моря, у якому одночасно можуть чудово відпочити 400 дітей. Тут у присутності дітей і під схвальні оплески Іван Васильович вручив паспорт на пральну машину-автомат.
В інфекційному відділенні районної центральної лікарні, подарунком від губернатора для якої був холодильник, він звернув увагу присутніх на охорону праці тих, хто працює, і техніку безпеки. Оглянув кабінети лікарів. Відзначивши відсутність вентиляції, І.В. Плачков дав вказівку, щоб рейдові перевірки було проведено по всіх закладах охорони здоров’я та культури області.
Губернатор побував на полях фермерського господарства “Вікторія”, очолюваного Віктором Кожухаренком. Він відзначив вміле ведення господарства молодим сучасним керівником. На базі “Вікторії” у перспективі буде проведено обласний семінар-нараду керівників і спеціалістів сільського господарства.
На нараді, у якій взяли участь і керівники багатьох районів, губернатор докладно зупинився на проблемі обслуговування розвідних шляхів водопроводу по чотирьох населених пунктах, на які у цьому році виділено мільйон 200 тисяч гривень. Говорячи про значення меліорації, губернатор як позитивний приклад навів Херсонську область, у якій поливається 350 тисяч гектарів, в Одеській же області – 41 тис. га, хоча можна поливати не менше 200 тис. га. Причиною тому – саме відсутність належних розвідних шляхів.
Жодне питання, поставлене губернатору, не залишилося без відповіді.
– Напружений, але дуже плідний день, – сказала голова райради Н.Г. Кожухаренко. – Візит губернатора разом з його заступниками – величезна допомога району. А в такий важкий рік, як нинішній, вона просто неоціненна.
