Робота автомобільного, авіаційного і залізничного транспорту у регіоні, шляхове господарство, трубопроводи… Все це досить обширне і клопітне господарство курує постійна комісія Одеської обласної ради з питань транспорту і шляхів.
– Як впоруємося з цією ношею? – посміхається голова постійної комісії Олександр Сошенко. – Ну, взагалі-то депутатів для того й обирали, щоб виконувати відповідні функції, так що особливої ноші тут не бачу. З другого боку – левова частка роботи лежить на інших службах і управліннях – ДАІ, Служба автомобільних доріг в Одеській області, управління транспорту облдержадміністрації. Завдання депутатів – репрезентувати інтереси місцевої громади , контролювати, підказувати там, де неправильно приймаються якісь рішення. Згідно з Законом про місцеве самоврядування усі рішення, постанови і висновки комісії обов’язкові для розгляду як різними організаціями, так і підприємствами всіх форм власності.
– У нинішньому скликанні декілька постійних комісій обласної ради, у тому числі і ваша, ніби “відбрунькувалися” від більш загальної структури…
– Справді, у минулому скликанні повноваження розподілялися дещо інакше. Одна комісія займалася одночасно і ЖКГ, і транспортом (зокрема і морегосподарським комплексом). Сьогодні відбулося розмежування. І не тому, що не вистачало портфелів, а тому, що кожна із виділених ділянок є досить важливим і складним шматком роботи. Тому морегосподарським комплексом тепер займається одна комісія, зв’язками і інформацією – інша, а роботою транспорту і шляхів також зайнялася окрема комісія. Причому роботу всередині неї ми також розбили за напрямами, і за кожним із них намагалися закріпити депутата обласної ради. У нас немало хороших спеціалістів. Наприклад, колишній керівник Одеської залізниці Ілля Юхимович Левицький або керівник “Чорноморської транспортної компанії” Геннадій Бобков. Я сам – колишній працівник Одеського аеропорту, непогано знаю авіацію. Тобто за окремі сектори відповідають конкретні люди, а комісія вже приймає рішення в цілому.
– Який із напрямів вашої роботи на сьогодні є пріоритетним?
– “Найболючіші” питання сьогодні – це перевезення пасажирів, взаємовідносини з живими людьми. Отож спершу ми взялися за автотранспорт, хоча паралельно займаємося й іншими темами. А для наведення порядку в автомобільних перевезеннях почали роботу над створенням концепції пасажирського автотранспорту і транспортної мережі в Одеській області. Така концепція, по-перше, включає в себе констатацію самого факту – що у цій сфері вже є у регіоні, а по-друге, передбачає план подальшого розвитку.
Якщо констатувати факти, то сьогодні на Одещині є понад 900 автомобільних пасажирських маршрутів (близько 700 із них дає область і понад 200 – місто Одеса). А на кожен маршрут у свою чергу припадає від одного до 40 – 60 рейсів за день (в залежності від напрямку). І ось увесь цей обсяг інформації потрібно не просто зрозуміти, скласти у відповідну схему, але й привести у відповідність до того, як воно повинно бути. Тобто, концепція визначає: яка транспортна мережа вже є. Що ми з нею плануємо робити, як розвивати. Тут же у концепції обумовлюється, як будуть працювати перевізники і автостоянки, і вся так звана інфраструктура транспортної мережі. Нині концепція пасажирського автотранспорту і транспортної мережі в Одеській області перебуває у стадії завершення. Ми збиралися закінчити її влітку нинішнього року, на сьогодні всі розділи готові, крім однієї складової. Це – ув’язування міської транспортної мережі з обласною. Припустимо, пасажири виїздять із Ізмаїла (тобто із області) і потрапляють на Привоз, тобто в Одесу. Що відбувається в обласному центрі на дорогах з великою кількістю транспорту – ви бачите самі. Тому необхідне ув’язування транспортної мережі між містом і областю. Тут є деякі складнощі, тому поки що йдуть переговори.
– Концепція розрахована до 2011 року, тобто на термін дії нинішнього депутатського корпусу?
– Так, ми беремо відповідальність за вирішення цього питання рівно на той термін, на який нас обрали. За цей час будемо намагатися навести порядок, а після – нехай колеги-депутати наступного скликання намагаються щось почути. Концепція – це серйозний документ, у якому обумовлюються такі чинники, як охорона навколишнього середовища, безпека, економічні види тарифів, умови, за якими повинні працювати перевізники. Тому логічним продовженням концепції є тендери, точніше – засідання конкурсних комітетів.
Загалом робота конкурсного комітету з цього питання викликала багато запитань і нарікань. Два роки підряд (до 2006-го) він взагалі не працював. З яких причин? Це окрема і довга розмова. Але потім разом з облдержадміністрацією ми відновили роботу конкурсного комітету, адже це – інструмент, який нам сьогодні допомагає врегулювати відносини з перевізниками. Наприклад, на цьму конкурсі ми говоримо перевізнику: “На сьогодні ви повинні оновлювати парк, використовувати не “газелі”-“душогубки”, а ті ж “богдани” і “еталони” більшої місткості”. Згідно з законом, якщо перевізники йдуть нам назустріч і беруть кредити на придбання нового рухомого складу, то ми укладаємо з ними договір на перевезення вже не на рік, а на термін до п’яти років.
– А при “врегулюванні відносин з перевізниками” Ви приділяєте увагу думці самих пасажирів?
– Хочу, щоб наші читачі знали: засідання конкурсного комітету будуть проходити не раз чи два на рік, а кожного місяця. А отже, моніторинг досить частий. Скарги, звичайно, надходять. Наприклад, про те, що досить часто водії висаджують літніх людей, які показують посвідчення пільговиків. Або просто проїздять поруч із зупинкою, на якій стоїть літня людина. Це важливий момент у формуванні наших відносин з перевізниками. Але при цьому важливо, щоб скарги не просто звучали усно, а підкріплювалися якимись листами з конкретним зазначенням часу, місця, маршруту тощо. У таких випадках нам простіше реагувати і виправляти ситуацію, у тому числі і через конкурсний комітет.
Ще один важливий момент: тепер багато сільських населених пунктів не охоплені транспортною мережею. І людям доводиться добиратися то пішки, то кіньми. Ми хотіли б змінити таку ситуацію, але для цього потрібно визначитися з самою маршрутною мережею і прокласти дороги під неї, адже, якщо немає доріг – водії нікуди не поїдуть.
– А у Вас є якісь дані, скільки бюджетних коштів виділено на спорудження і ремонт доріг області?
– У порівнянні з іншими областями, Одещині приділяється достатня увага (зокрема і завдяки обласній раді, і облдержадміністрації), але проблеми все ж таки є. Наприклад, у минулому році на ці заходи було виділено і освоєно понад 336 млн гривень. Із них 316 млн – це державні, а понад 24 мільйони – обласний бюджет. Додатково до цих коштів держава виділила ще 15 млн 787 тисяч як субвенцію на дороги комунальної власності. Може здаватися, що сума дуже велика, але ми повинні розуміти, що шляхове будівництво – це досить дороге задоволення.
Наприклад, будівництво простої дороги найнижчої категорії (просто на щебінь покласти шар асфальту) коштує від мільйона гривень за кілометр. Кілометр доріг, які йдуть всередині області обходиться близько 3-4 млн, а вартість кілометра доріг вищої категорії (типу траси Одеса – Київ) сягає 7-8 млн. Тому люди повинні розуміти, що навіть тих грошей, які виділяються – недостатньо для “дорожньо-будівельного буму”.
Із обласного бюджету, як я вже говорив у минулому році, на утримання доріг виділялося 24 млн гривень, у цьому році плануємо, що цей показник перевищить 30 млн. Ці гроші є відрахуваннями від транспортного збору, який надходить державі. З цього приводу відбулося засідання нашої комісії, на яке ми запросили представників ДАІ і спільно з ними розглянули питання про наповнення обласного бюджету у плані транспортного збору. Це і реєстрація нових автомобілів, і проходження техогляду. За інформацією, яка надана депутатам співробітниками ДАІ, у цій сфері тепер є певна проблема. Пов’язана вона з тим, що раніше в області було розроблено систему автоматичного обліку надходжень від техоглядів, які проходять в області. 3-4 роки тому, коли вона тільки розпочала працювати, то відразу підвищила надходження до обласного бюджету на 4 млн. На сьогодні ця система не працює, через низку законодавчих “заковик”, скажімо так. Тому комісія облради з питань транспорту і шляхів ухвалила рішення звернутися до Кабінету Міністрів, щоб знову запустити цю систему автоматичного обліку у нашій області.
– Якось так вийшло, що сьогодні наша розмова оберталася в основному навколо теми автомобільного транспорту. Але ж є і інші приклади – наприклад щодо роботи приміського залізничного сполучення…
– Зрозуміло. Тільки у минулому році було три звертання від людей з приводу залізничних платформ. Наприклад, для прискорення графіку руху скоротили ті платформи, якими користувалися пенсіонери при поїздці на приміські садові ділянки. Залізниця є державним підприємством, а ми – представники місцевої громади. Тому спільно провадимо засідання. У минулому році повернули дві платформи, щодо однієї поки що йде пошук рішення. Справа у тому, що вона просто руйнується і потрібно вкласти чималі кошти для її роботи. Питання розглядалося на засіданні постійної комісії. Оскільки ця платформа розташована у Котовську, то частину грошей буде виділяти обласний бюджет, частину – залізниця, а частину – обласна рада.
Звичайно, якщо говорити про економічну доцільність, то робота більшості електричок збиткова. Але, крім доцільності, є ще й необхідність. Тепер знову готується дуже серйозне засідання за участю нашої постійної комісії і залізничників, де будуть розглядатися питання про скасування двох електричок і п’яти платформ. Хочу підкреслити, що якщо відбувається скасування електрички, то це рішення приймається не на рівні області, а на рівні Києва. Поки що йдуть попередні переговори, і хочу сказати, що велику частину ми все ж повернемо. Про результати даного засідання поговоримо наступного разу.
А тепер хочу ще раз звернутися до читачів: якщо у вас є якісь зауваження щодо роботи транспорту – не лінуйтеся сформулювати їх письмово. Це допоможе депутатам мати зворотний зв’язок з населенням, а всім нам – більш чітко координувати роботу транспорту у регіоні.
