У Ширяївському районі підходить до завершення збирання зернових. Одну з найактуальніших для України проблем сьогодення ми обговорили з начальником управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Ахмедом ІСМАЇЛОВИМ.
– Ахмеде Магомедовичу, скільки планували, скільки зібрали?
– Загальна площа ріллі у Ширяївському районі – 98158 гектарів. З них п'ятдесят сім тисяч було віддано під сівбу зернових культур. Весняна посуха стала для нас справжньою бідою. Загинуло 25 тисяч гектарів! Вцілілі поля оброблено в термін, залишилося зібрати врожай з двох тисяч га. Відзначу, що більшість сільгосппідприємств району дотримувалися технології посіву й обробітку зернових. Насіння було високої якості, зерно лягло в землю вчасно. Ширяївці внесли 5,5 тисячі тонн мінеральних добрив для підживлення озимих і ярових культур. Одним словом, весь комплекс було проведено на відповідному рівні. Інакше було б ще гірше.
– І врожайність…
– На жаль, невисока – в середньому 13,5 центнера з одного гектара. Валовий збір зерна склав близько сорока тисяч тонн. А відповідно до програми «Зерно Ширяївщини» на 2005 – 2010 роки ми повинні були зібрати 109 тисяч тонн. Розраховували одержати дві з половиною тонни врожаю з гектара. Але природа, змушений повторити, внесла свої корективи.
– Тобто, в усьому винна тільки посуха?
– Не зовсім так. Хороший господар підходить до справи серйозно: засіває ділянки зерновими після хороших попередників, готує парові поля. Хочеш менше залежати від погоди – провадь весь комплекс агротехнічних заходів! Тоді і посуха буде не такою страшною. Деякі сільгосппідприємства змогли одержати на окремих полях понад 25 центнерів зернових з одного гектара. Відзначу господарства «Світанок», «Маяк», «Мар’янівське», «Новоандріївське», «Батьківщина». Їхні керівники завчасно подбали про підготовку парових полів – відвели для цього п'яту частину своєї посівної площі. Вони знають, що зернові культури краще не сіяти після соняшнику і ріпаку, а якщо вже засівати, то з добрим підживленням. А в інших згоріли 8 тисяч гектарів озимих на стерньових попередниках. Природа таких помилок не пробачає.
– Можливо, городянинові ця статистика здасться сухою і нудною, але ж за нею приховані маленькі трагедії багатьох хліборобів… Збитки великі?
– Фермери і сільгосппідприємства Ширяївського району вклали у весняну польову кампанію понад 75 млн гривень. Тільки прямий збиток на сьогоднішній день становить майже п'ятдесят чотири мільйони. На жаль, наш район – один з лідерів області з цього сумного показника. 87 суб'єктів оформили актами факти загибелі культур, у тому числі тридцять наших найбільших виробників.
– Що ж робить влада?
– Головне зараз – правильний облік врожаю і визначення збитків. Щотижня засідає техногенна комісія: збирає необхідні документи, перевіряє реєстри. Інформація передається до Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації. Стежимо і за тим, щоб СГП, незважаючи на важкі умови, розраховувалися зі своїми пайовиками. Потрібно віддати належне керівникам – вони налаштовані виконати ці зобов'язання. Половину перекажуть зараз, за підсумками півріччя, – розрахуються з людьми грошима, зерновими чи кормами. Сподіваємося, що до 15 листопада це питання буде цілком закрите.
– Як справи із запасом насіння?
– Ширяївська райдержадміністрація звернулася до міністра аграрної політики України Юрія Мельника з проханням допомогти хліборобам у придбанні насіннєвого матеріалу з державного резервного насіннєвого фонду. “Добро” отримано, йде робота. Наші СГП вже подають заявки на насіння. Всього районові потрібно близько восьми тисяч тонн такого зерна. Відповідно до досягнутої домовленості, фонд виділить 2607 тонн на умовах передоплати у розмірі всього п'ятнадцяти відсотків.
Та й наші аграрії не сидять склавши руки: заготовляють наявне зерно для сівби, передають його на перевірку до насіннєвої інспекції. Словом, готуються до осінньої посівної. Тим більше, що район вже одержав від Кабінету Міністрів понад чотири мільйони гривень на сільгоспвиробництво.
– Ви сказали, що ширяївці засівають поля висококласним зерном. Співпрацюєте з одеськими селекціонерами?
– Так, наші господарства укладають договори з Одеським селекційно-генетичним інститутом. Торік одержали від учених 164 т елітного насіння, перша репродукція склала близько сімсот тонн.
– Повернімося до грошових питань. Актуальна проблема – пролонгація кредитів. Банки йдуть назустріч?
– На селекторній нараді, проведеній віце-прем'єр-міністром Віктором Слаутою, прозвучала така інформація: уряд заручився згодою банків на пролонгацію погашення кредитів. У Ширяївському районі сільгоспвиробники взяли 10,5 мільйона короткотермінових і понад чотири мільйони середньотермінових позичок. Банки згодні відстрочити виплати. Щоправда, поки що заяви подала лише половина зацікавлених підприємств.
Ще 152 тисячі гривень спрямовано на здешевлення таких кредитів. Наприклад, позику під 17 відсотків – вісім з половиною з них виплатить держава. Також діє програма часткової компенсації страхових платежів для тих господарств, які застрахували свої посіви і зазнали збитків від спеки.
– Кажуть, що друзі і ділові партнери пізнаються в біді. З ким виявилося легше працювати за таких умов – з підприємствами («колишніми колгоспами», як кажуть городяни) чи з фермерами?
– Звичайно ж, врахочуючи концентрацію майна і землі, легше працювати з великими сільгосппідприємствами. Але і фермери нас не підводять. З 163 таких господарств лише тринадцять можна віднести, як казали колись, до відстаючих. Місцева влада не забуває про фермерів. Цього року ми провели дві конференції за їх участю, де обговорювалися насущні проблеми: забезпечення насіннями, ПММ, оформлення документів. Посуха посухою, але потрібно дивитися у майбутнє!
– Удачі Вам і своєчасних дощів!
