Багато людей приходять сюди тоді, коли вхід у будинок на Канатній, 83 ще зачинено. Літні люди нервують, п'ють валідол і нітрогліцерин. Потім вони роблять марш-кидок до кабінетів співробітників Пенсійного фонду. У коридорах задушливо, стільців не вистачає, співробітники організацій, що розташовані тут же, проштовхуючись крізь юрбу нервових, близьких до істерики літніх людей, теж не в захопленні. Увійшовши до жаданого кабінету, знервовані люди вихлюпують весь негатив на голови ні в чому не винних жінок – співробітниць Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. І тепер нітрогліцерин і валокордин п'ють уже пенсійники. Все це називається просто – передача пенсіонерів силових структур на обслуговування до Пенсійного фонду...
Тетяна Яворська, заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зітхає:
– Ситуацію вдалося трохи змінити. Було відправлено листа до облради з клопотанням про виділення нам ще одного кабінету. Це якоюсь мірою вирішило б проблеми наших відвідувачів.
Сьогодні тимчасово прийом пенсіонерів Міноборони провадимо за адресою Армійська,17-а. Пенсіонерів МВС, СБУ та інших силових структур наші співробітники приймають на Михайлівській, 25.
Прийом провадиться двічі на тиждень – по вівторках і п'ятницях. Адже в один день – це катастрофа... До нас зазвичай приходить не менше 150 чоловік. Притому найбільше пенсіонерів – колишніх військовослужбовців і співробітників міліції.
Перехід до нової системи нарахування і виплати пенсій став проблемним для всіх – як для пенсіонерів, так і для пенсійників. Дала себе знати занедбана робота з пенсійними матеріалами в інших відомствах.
Спочатку сам зовнішній вигляд їх був далекий від досконалості. Тому, замовивши за рахунок Пенсійного фонду 42 тисячі течок, їх роздали по силових структурах, звідки приймали справи, щоб матеріали мали пристойний вигляд. Пенсійникам передають лише документи про пенсії, інші дані з особистої справи їм елементарно не потрібні.
Чесно кажучи, співробітники Головного управління досі у шоку від того, як виглядали документи, наприклад міліцейських пенсіонерів. Таких справ – 8800. Їхній зовнішній вигляд – це окрема розмова. Але, крім усього іншого, в теках були відсутні копії паспортів, ідентифікаційних кодів, посвідок на надання пільг. А коли після 9 травня потяглися відвідувачі зі скаргами на невиплату призначеної державою одноразової допомоги для учасників війни, то милі жінки з Пенсійного фонду за голови схопилися. У справах геть-чисто були відсутні документи, які підтверджують ветеранський статус пенсіонерів. Але як це пояснити літній жінці, у якої мати – інвалід війни І групи, не перший рік прикута до ліжка, вже розпланувала, на що витратить святкову виплату. А гроші не прийшли...
Багато розрахунків пенсій у силових структурах робилися на електронних базах (за винятком МНС). Проте програми в усіх були різні, тому у Пенсійному фонді виникло чимало проблем з формуванням єдиної бази програмного забезпечення.
Тетяна Павлівна Яворська приходить на роботу на початку восьмої ранку. Юрба біля входу – аж ніяк не мовчазний докір її колегам з пенсійних служб інших структур. Адже їх якісна чи не дуже робота – це вже минуле. А на прийом сьогодні приходять до неї...
– Багатьом немає сенсу приходити на прийом, – розмірковує Т.П. Яворська. – Я проаналізувала проблеми сьогоднішніх відвідувачів. Ось одна з них. Людина з 1982 року одержує пенсію, колишній військовий моряк. Прийшов довідатися, чи належить йому якесь збільшення. Але перерахунки робляться у нас автоматично за постановою уряду масовим шляхом. Щодо індивідуальних перерахунків, то лише тоді є сенс приходити на прийом із заявою
Громадянин постояв у натовпі, поспілкувався з присутніми, поговорив, набрався інформації, не завжди точної і у вкрай збудженому стані прийшов на прийом. Заспокоїли, пояснили. Відвідувач пішов додому, витративши марно півдня. Але ж таких випадків не десятки – сотні.
Я піднялася на поверх, який займає Пенсійний фонд, одного з понеділків. Черга кипіла, вирувала й обурювалася. Чим конкретно? А нічим. І в той же час всім потроху. Людей бентежила незвичність ситуації. Раніше кожен приходив до пенсійного відділу свого відомства або телефонував знайомому інспекторові і більш-менш успішно розв’язував всі проблеми. Тут же знайомих немає, все нове. А нове лякає. Важливий і психологічний фактор: військові пенсіонери – люди владні, звиклі керувати. Цивільними ж пенсійниками не покеруєш, вони до всіх пенсіонерів ставляться абсолютно однаково. А ввічливе, але без звичного військкоматівського трепету ставлення викликає дискомфорт і настороженість: не бояться, отже, порахують пенсію неправильно і поставляться погано. Так і народжуються конфлікти на порожньому місці...
Частина людей на Канатну приходить за посвідченнями сім’ям загиблих, інвалідам війни, учасникам бойових дій і проїзними талонами. Всі повідомлення у пресі про те, що посвідчення і проїзні до них учасників бойових дій видає військкомат або силові структури, де пенсіонери раніше були на обліку, а проїзні талони і посвідчення інвалідам і ветеранам війни, сім’ям загиблих – управління соцзахисту за місцем проживання, не сприймаються. Літній чоловік у коридорі буквально в істериці кидався на співробітницю Пенсійного фонду, вимагаючи негайно видати його батькові посвідчення інваліда війни саме тут і саме зараз:
– Ви платите пенсію, ви і посвідчення видавайте! – обурювався він.
Прохання поводитися тихіше, адже на поверсі розташована не лише приймальня Пенсійного фонду, скандаліст просто не чув...
З яких же ще питань сьогодні приходять на прийом до Пенсійного фонду пенсіонери силових структур? При зміні групи інвалідності, хоча корінці довідок про інвалідність і так надходять до пенсійників централізованим шляхом. Багато пенсіонерів незадоволені розміром пенсій, аргументуючи це підвищеним розміром грошового утримання під час служби. Але з таких питань необхідно звертатися за місцем проходження служби. Адже документи про вислугу років і грошове постачання до Пенсійного фонду надають з місця служби пенсіонерів. До речі, лише заведення матеріалів справи до комп'ютера займає понад годину. А військових пенсіонерів в області понад 42 тисячі...
Серед тих, хто стоїть у чергах в приймальні Пенсійного Фонду, – чимало відставних військовослужбовців з важкими теками судових рішень. Суди з причини розмірів пенсії – це досить стандартна ситуація на сьогоднішній день. За виграними раніше судовими справами, де пенсії були перераховані до передачі справ із силових структур до Пенсійного фонду, всі призначені пенсії виплачуються. Навіщо ж стояти у довжелезній коридорній черзі із судовими рішеннями, які вже виконано? А так, про всяк випадок...
Позовні заяви на адресу Пенсійного фонду теж існують. На сьогоднішній день їх понад сто. Пов'язані вони аж ніяк не з поганою роботою співробітників Пенсійного фонду. Тут швидше можна говорити про недосконалість нашого законодавства...
Які ж конкретно функції щодо нарахування пенсій силовикам несе Пенсійний фонд? Наскільки обґрунтовані до нього претензії відставних військовиків?
– Документи для нового призначення пенсій з військкоматів та інших силових структур нам надають уповноважені, які працюють у цих організаціях, – розповідає Тетяна Яворська. – Крім того, у районах наші працівники видають пенсійні посвідчення тим особам, яким пенсія призначена із січня 2007 року. Вони ж приймають заяви для призначення пенсії щодо втрати годувальника і для призначення одноразової допомоги. У районах встановлюється програмне забезпечення з метою одержання інформації про розміри пенсій цієї категорії пенсіонерів і видачі відповідних довідок.
Звичайно, зараз дуже нелегко. Адже в обласному військкоматі, наприклад, пенсіонерів обслуговували 26 чоловік. У нас же цим займалися спочатку 9 співробітників, потім 16. Планується, що у цьому відділі працюватиме 42 чоловіки. Насамперед, ми прагнемо набрати спеціалістів, які мають досвід роботи з людьми. Наші співробітники повинні бути підготовленими, терплячими людьми. Інша людина за таких умов просто не витримає. Нас постійно навчали: пенсіонер завжди правий. Сьогодні цьому ж ми навчаємо наших підлеглих. Адже до нас йдуть не дуже здорові люди, які пройшли певний життєвий етап, не завжди легкий і комфортний. Тому насамперед потрібно виявляти чуйність і людяність.
Конфліктних ситуацій з військовими пенсіонерами виникає більше ніж досить. Доводиться зачитувати їм закон, пояснювати окремі його положення. Притому робити це не один раз, з максимальною витримкою і тактовно. Незважаючи на існуючі години прийому, він триває до останньої людини, – підкреслює Тетяна Яворська.
Серед найактуальніших на сьогоднішній день питань – індексації розміру пенсії. Зараз це питання розв’язується на рівні Пенсійного фонду України – провадити виплату сум індексації один раз наприкінці року або щомісяця, але після перевірок: працюють пенсіонери чи ні. Сьогодні, коли робота з військовими пенсіонерами лише почала налагоджуватися, нескінченні щомісячні черги можуть призвести до її зриву.
Серед численних претензій військових пенсіонерів основна одна: навіщо було передавати виплату їхніх пенсій до Пенсійного фонду? Військкомати, вважають вони, займалися цим анітрохи не гірше.
– Зараз в Україні питаннями призначення і виплати пенсій централізовано займається один орган – Пенсійний фонд, – говорить Тетяна Яворська. – Завдяки цьому вдалося значно скоротити штати пенсійних підрозділів силових структур.
Для прикладу: пенсій цивільним пенсіонерам призначається до 3 тисяч на місяць, військовим 100 – 150. Варто для цього утримувати роздуті штати?
Пенсійники вже пережили серйозні зміни, коли вони відокремлювалися від управління соціального захисту. Звичайно, тоді було легше: багато співробітників були знайомі з роботою, добре знали комп'ютерні програми.
Тут же проблем вистачає. Розв’язати їх допомагає точність і скрупульозність співробітників Пенсійного фонду. Зрозуміло, що згодом все прийде до норми. Проте велику кількість нервових клітин, витрачених на стояння у коридорах, емоційні обговорення, вже не відновиш.
То, можливо, за цієї ситуації є єдино можливий шлях виходу зі стресу: бути взаємно ввічливими? Адже як відставні військовослужбовці обстоюють свої права, так і співробітниці Пенсійного фонду виконують свої професійні обов'язки. А в підсумку без вини винними у тому, що відбувається, виявилися обидві сторони...
