Не вщухає інтерес до подій навколо ВАТ «Одеський коровай». Як забезпечуватиметься хлібом і хлібо-булочними виробами населення регіону, яку цінову політику збирається вести підприємство, яка роль влади у забезпеченні громадян хлібом насущним? Відповіді на ці та багато інших запитань можна було почути під час спільної прес-конференції заступника голови Одеської облради Миколи Тіндюка, який курирує питання економіки та фінансів, і голови правління ВАТ «Одеський коровай» Тетяни Погрібної. Як повідомив Микола Тіндюк, ця прес-конференція провадилася за дорученням голови Одеської облради Миколи Скорика.
Звертаючись до представників ЗМІ, Микола Андрійович спростував заяви деяких їхніх колег (зокрема і представників центральних телеканалів) про «неконтрольоване зростання цін» і про те, що саме «Одеса першою перейшла на нові, вищі ціни».
– Ці заяви не відповідають дійсності, – підкреслив заступник голови облради. – Ситуація, що складається на ринку хліба, виникла не сьогодні. І якщо говорити про підвищення цін, ініційованих «Одеським короваєм», то Одещина була вже сімнадцятим чи вісімнадцятим регіоном, який пішов на такі заходи. Далі – матеріали про обґрунтування нової ціни на окремі види хліба були вчасно надані керівництву ОДА (для того, щоб комплексно розглянути їх і ухвалити відповідні рішення). Нагадаю: існує Постанова Кабінету Міністрів, яка надає право обласним державним адміністраціям вживати заходів регулювання у такому питанні. Щодо «Одеського короваю», який є монополістом на регіональному ринку з виробництва хліба, це можуть бути встановлення граничного рівня рентабельності, розмірів граничних торговельних надбавок у торговельній мережі та ін. – всього п'ять видів регулювання.
Незважаючи на те, що розрахунки були надані до Одеської ОДА, час минав, а рішення не ухвалювалося, що і призвело до загострення ситуації. На сьогодні служби обласної ради разом з керівництвом «Одеського короваю» вивчили конкретні пропозиції, які ми знаходимо цілком розумними, однак ухвалення остаточного рішення з цього приводу перебуває у площині відповідальності обласної державної адміністрації. Сподіваюся, що відповідне рішення буде ухвалено вже у найближчі дні.
Щодо конкретних пропозицій «Одеського короваю», то про них вам повідомить його керівник. Ми ж вважаємо головним завданням влади зробити все можливе, щоб забезпечити населення хлібом за економічно обгрунтованими і прийнятними для наших громадян цінами.
Тетяна Погрібна почала із заклику «не допустити протистояння, яке ні до чого хорошого не призводить». На думку Тетяни Миколаївни, настав час припинити «інформаційні війни» і взаємні звинувачення. Якщо є якісь претензії – їх можна вирішувати в суді. Ще краще – не доводити справу до суду, а шляхом переговорів дійти до певного компромісу.
– Вчора ми підготували і передали листа голові Одеської облдержадміністрації Івану Васильовичу Плачкову, – відзначила Тетяна Погрібна. – Сподіваюся, він оцінить наші пропозиції. Насамперед, обидві сторони повинні накласти мораторій на будь-які силові заходи. Всі суперечки з приводу тих чи інших витрат ми пропонуємо вести за столом переговорів за участю компетентних фахівців і з врахуванням існуючого законодавства.
Далі Тетяна Миколаївна ознайомила присутніх з даними щодо вартості хліба у різних регіонах України (використовувалися дані Державної інспекції щодо цін). Як виявлялося з діаграм, за цінами за кілограм так званого «соціального хліба першого сорту» і хліба «пшенично-житнього» Одещина посідає серед інших областей четверту-п'яту позицію «з кінця», тобто практично в усіх інших регіонах він дорожчий! Навіть якщо згадати, що питома вага «соціального продукту» не занадто велика, то і щодо хліба вищого сорту ми впевнено перебуваємо в середині списку, а вже ніяк не «попереду планети всієї».
– Давайте все-таки визначимося, хліб – це товар чи соціально-політичний продукт? – вибудовувала свої аргументи Тетяна Погрібна. – Де-юре у нас скрізь (від Конституції до Закону про ціни) задекларовано вільні ціни. Реально вони завжди були під адміністративним регулюванням. Не скажу – тиском, але саме регулюванням. Якщо хліб – товар, то давайте діяти за ринковими умовами. Якщо – соціально-політичний продукт, то держава повинна визначити важелі, як зробити його дешевим (шляхом дотацій чи завдяки іншим механізмам). Зверніть увагу: коли ви приходите до супермаркета купувати м'ясо чи молочні продукти, вони можуть майже щотижня змінювати ціни, тобто йде поступове плавне зростання. Змінилася ціна якоїсь складової – і виробники одразу ж реагують.
Щодо хліба, то ми вводимо ціни спочатку маркетингового року і дотримуємося їх. І тільки якщо настає «критична точка», порушуємо питання про те, що ціни потрібно змінювати…
Отже, що ж пропонує «Одеський коровай»? Щодо соціальних сортів хліба – то тут ніхто взагалі не бачить предмета для суперечки: він дотується з міського бюджету і обсягів його цілком достатньо. Найбільші дебати розгорілися навколо одного з найпопулярніших сортів хліба «Обіднього». Тут «Одеський коровай» пропонує випускати звичний одеситам батон масою 0,9 кг за «новою ціною» 2,.70, а як альтернативу – версію того ж «Обіднього» вагою 0,7 кг за колишньою ціною (не за буханець, а за кілограм). Тобто при «старій» ціні за кілограм продукту 2,66, вартість такого батона складе 1 гривню 86 копійок. Як запевняє Тетяна Погрібна: «Реально для покупця купувати одиницю виробу дешевше, ніж велику булку. Не всі родини великі і з'їдають цілий буханець, до того ж у них частіше буде можливість купувати свіжий хліб». Якщо така пропозиція буде прийнята, то на випуск нового виду продукції «Одеський коровай» зможе перейти буквально протягом доби – технологічно всі питання вже відпрацьовано. Наскільки економічно виправдана ця ідея? Почекаємо висновків фахівців.
Очевидно, що робота фахівців знадобиться при розв’язанні не лише найближчих завдань, але і для розв’язання стратегічних питань.
– Ми запропонували облдержадміністрації створити робочу групу, яка зайнялася б розробкою програми щодо забезпечення населення області хлібом до наступного маркетингового року, – продовжує Тетяна Погрібна. – Для цього необхідно вибудувати правильну прозору схему, весь ланцюжок: сільгоспвиробник, оператор на ринку заготівлі зерна, хто перероблятиме це зерно, за якою ціною потрапить борошно на хлібозавод, за якою ціною звідти вийде продукція і як регулюватиметься торговельна надбавка. Це досить копітка робота, але її потрібно виконувати. Ми сподіваємося, що, крім фахівців ОДА, у ній візьмуть участь і профільні депутатські комісії.
Як відзначила Тетяна Погрібна, вона не впевнена, що за існуючих умов реально на 100% забезпечити підприємство борошном з держрезерву. Але навіть 70% були б реальною підмогою. На жаль, борошно і вода – далеко не єдині складові ціни на хліб. Крім інших, чисто харчових добавок, важливими компонентами цієї ціни є вартість енергоносіїв, необхідність підвищувати заробітну плату персоналові, амортизація і модернізація виробництва... Всі ці чинники і повинні будуть врахувати у своїй роботі фахівці. Звичайно, за великим рахунком, ті кошти, які більшість з нас витрачає на купування хліба, несумісні з іншими витратами – як на харчування, так і на інші життєві потреби. Проте з психологічної точки зору саме ціна на хліб є для багатьох з нас своєрідним барометром стабільності у суспільстві.
Може саме тому заступник голови обласної ради Микола Тіндюк так затято відповідав журналістам, що ніякого «конфлікту» і «скандалу» немає, є «проблема, яку потрібно вирішувати». Адже справа тут не тільки в «Одеському короваї». Як бути іншим виробникам хліба і хлібобулочних виробів? Адже за законом щодо них повинен бути ухвалений відповідний регуляторний акт. Ця процедура (враховуючи оголошення в газеті, термін для обговорення тощо) розтягнеться у кращому разі на два місяці. Але ж проблему потрібно вирішувати вже зараз! Тому і потрібні певні домовленості владних структур і виробників на цей період…
– Сьогодні я не став би наводити конкретні цифри – скільки коштуватиме конкретний сорт хліба. Це справа фахівців, – заявив Микола Тиндюк. – Найголовніше, що вже йде діалог, що проблема розв’язується цивілізованим шляхом – шляхом переговорів. У складі обласної ради є фахівці з питань економіки і фінансів, ми готові надати консультативну допомогу, але, як я вже говорив, безпосереднє ухвалення рішення з цього питання перебуває у компетенції облдержадміністрації. Зараз ще не можна сказати, як складатиметься ситуація на ринку зерна. Але ця ситуація повинна контролюватися, і відповідні рішення повинні ухвалюватися завчасно.
