Нехай покаже час
До обіду акушерка Марина Бурдейна прийняла до двадцяти відвідувачів.
– Навантаження велике, – каже медпрацівниця. – У селі своя специфіка: зранку по господарству люди пораються, а вже потім про своє здоров’я дбають. Йдуть до нас чи на огляд, чи тиск зміряти, чи проконсультуватися.
Завідувачка ФАПу Ольга Чернега на лікарняному, тому обсяг роботи у Марини Василівни подвоївся. Вона нині за фельдшерку й за акушерку. Їй іще треба дітей віком до одного року оглянути, а їх у селі 14. Можливі виклики й до хворих додому. Допомагає молодша медсестра Любов Багрій, щоправда, вона працює на півставки.
Фельдшерсько–акушерський пункт розташований у центрі Дубинового у двоповерховому адмінбудинку. Порівняно з іншими закладами охорони здоров’я в селах району він має сучасніший вигляд, добре оснащений. Тут ошатні кімнати, нові вікна та двері. Для огляду хворих обладнано три кабінети – фельдшера, акушера та процедурний. Тут є майже все необхідне для ефективної роботи сільських медиків. Серед нових надходжень: електрофорез, бактерицидна лампа, сухожарова шафа, спеціально укомплектована сумка фельдшера.
Щоправда, у ФАПі прохолодно, хоч батареї теплі. Опалюється він не автономно, а централізовано. Така ж температура, як і в сільраді. Як пояснила виконувачка обов’язків сільського голови Марія Заболотна, для опалення використовується м’яка порода дерева, тополі, що заготовлена в селі під час зрубування та розчищення території, тому й тепловіддача низька. Та сільським медикам дозволяється періодично застосовувати безпечні обігрівачі.
М. Заболотна пояснила ситуацію, що склалася довкола спеціалізованого авто «Сільська медицина», яке село отримало в користування чотири роки тому. Це була цільова урядова програма.
– Машина на балансі сільської ради. На сесії депутати вирішили не передавати її до райлікарні, а залишити для обслуговування двох сіл нашої територіальної громади – Дубинового та Слюсаревого. Гадаю, вона нам добре послужить саме тепер, коли охорона здоров’я реформується й більше уваги приділятиметься сільській медицині, – сказала М. Заболотна.
Про ці зміни ми вели розмову і з працівниками ФАПу. Вони розуміють, що перехідний період буде складним. Стануться зміни у штатному розпису. Працюватиме тут новий сімейний лікар, або ж, як правильно звучить назва цієї посади, – лікар загальної практики сімейної медицини. Він обслуговуватиме все населення – і доросле, і мале. А в селі нині більше тисячі мешканців.
– Чи зуміє одна людина, навіть фахівець високого класу, все встигнути? Знаючи специфіку роботи, скажу, що це буде дуже важко, – висловила свої міркування Марина Бурдейна.
Марина Василівна у своїх оцінках спирається на понад двадцятилітній досвід. Хоча в подальшій розмові ми дійшли висновку, що реформа має й великий плюс. Адже сімейний лікар опікуватиметься всією родиною. Тож для профілактики захворювань, їх виявлення та подальшого лікування саме така світова практика є найкращою. За офіційними даними, сільські медики району перейдуть на нову форму роботи вже з березня. Якими будуть результати, наперед говорити важко. Нехай покаже час. Мені буде цікаво відстежувати ці зміни в одному конкретно взятому селі – Дубиновому. Тож із сільськими медиками надовго не прощалася.
Тетяна СТОРЧАК,власкор «Одеських вістей»,Савранський район
Хоча питань більше, ніж відповідей…
На ненайсприятливіший день припала 29–та сесія шостого скликання Тарутинської районної ради. Уже з ранку безперервний сніг укрив усе навколо, ускладнивши рух на дорогах. Тому голова райради Олександр Тасмасис, який відкрив засідання, запропонував працювати компактно, говорити по суті. Депутати були тільки за: треба було встигнути ще до заметів дістатися до своїх сіл і організувати на місцях розчищення доріг.
Обговорення питань порядку денного проходило по–діловому. Одне з них зайняло основну частину сесійного часу – навіть попри те, що ретельно було розглянуте на багатогодинних засіданнях постійних комісій, де зіштовхувалися дві спершу непоступливі позиції – «за» та «проти», а також на зустрічах із населенням і медпрацівниками. Мова про відокремлення частини структурних підрозділів від комунальної установи «Тарутинська центральна районна лікарня», створення комунальної установи «Тарутинський центр первинної медико–санітарної допомоги» і затвердження їхніх статутів.
Позаду дуже непроста розмова з жителями селища Бородіно та колективом амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що обстоюють право залишитися у своєму колишньому, не оптимізованому виді. Переконати людей в об'єктивній необхідності змін було архіскладно, тим більше що мова йшла про скорочення 20 ліжко–місць терапії та 25 – дитячого відділення. Але реальність така, що в районному бюджеті на нинішній рік бракує на все про все два мільйони гривень. З неба вони не впадуть. Отже, треба виходити з міркувань строгої економії. Втім, можливо, не зайшла б мова про Бородінську амбулаторію, якби досі наявна в ній кількість ліжко–місць значно не перевищувала допустимі норми. Раніше на це не зважали. Тепер умови диктує сувора дійсність. Звичайно, довелося «різати по живому»: оптимізація тягне за собою неминуче скорочення кадрів. В даному разі – 19 працівників, що для родин кожного з них – катастрофа. Але й раніше, і тепер, на сесії, головлікар району Микола Щербина авторитетно заявив, що жоден із них без роботи не залишиться. І цілком можливо, що деякі будуть працевлаштовані в центрі матері й дитини, який мають намір відкрити саме на базі Бородінської амбулаторії. Туди вже виїжджали керівники району, члени постійних комісій райради (соціальний захист населення, охорона здоров'я, материнства й дитинства, забезпечення законності, правопорядку, охорона інтересів громадян). Оглянули кімнати під майбутній центр, зробили попередні розрахунки. Усі переконані в необхідності такої структурної одиниці. Адже тільки за минулий рік жодна з понад 70 юних мам–первородок (із контингенту неповнолітніх дівчаток–сиріт, неблагополучних родин) лише завдяки наполегливій із ними роботі медперсоналу амбулаторії від своєї дитини не відмовилася.
Нове не завжди без перешкод упроваджується в життя – виникають нерозуміння, сумніви, опір. Реформування системи охорони здоров'я – не виняток. І все–таки динамічний початок йому покладено. Уже з першого січня нинішнього року згідно з наказом обласного управління охорони здоров’я про створення Єдиної системи подання екстреної медичної допомоги в Одеській області три відділення «швидкої допомоги» в Тарутинському районі перейшли на баланс нової структури – комунальної установи «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги й медицини катастроф». На повен хід виконуються роботи з реконструкції амбулаторії в селищі Березине та будівництва в цьому ж будинку двох квартир для лікарів. Взагалі форми залучення молодих фахівців медицини в районі заслуговують на увагу. Тут питання забезпечення лікарів житлом вирішується із завзятою послідовністю: щороку для них купується одна–дві квартири. Цей позитивний момент був з’ясований і в докладній інформації Миколи Щербини, оскільки прямо пов'язаний із тим, приїдуть до села працювати молоді лікарі чи ні, чи стануть вони активними реалізаторами ідей і призначення нової структури – центру первинної медико–санітарної допомоги (ЦПМСП) чи ні. На сьогодні це проблема найскладніша. У районі з 27 потрібних сімейних лікарів є тільки сім. Що ж зробити, щоб випускники медвузів поверталися до свого району, свого села? Цікаву точку зору висловив із цього приводу депутат райради, редактор районної газети Віктор Ганган:
– Ми ще два роки тому про сімейну медицину та її проблеми говорили. Треба, щоб її фахівців готували від початку. Навіть пройшовши курси перепідготовки, «звичайний» терапевт, як сімейний лікар, у рази поступається дипломованому. Вважаю за корисний досвід Івано–Франківської, Львівської областей. Там до сімейного лікаря ставлення – що до панотця. Йому виділяють найкращий будинок, ремонтують його всім селом, люди допомагають обзавестися домашнім господарством, виділяючи для цього хто птицю, хто порося. Одне слово, шана, повага й любов. А з такої доброзичливої атмосфери хто ж виїде? Ще важливо, щоб уже подружніми парами приїжджали після інституту до нас лікарі. Як у Серпневому. Приїхали, одержали добротне житло, тепер працюють у пункті «швидкої допомоги» і амбулаторії, що обслуговує вісім сіл.
Тут свою роль відіграла завідувачка амбулаторії Віра Іванівна Христова. Вона й сама закінчила курси сімейного лікаря, і молодят зуміла переконати в їхній корисності, необхідності бути тут, у селищі. До Тарутиного теж приїхала сімейна пара. До речі, наші, із села Миколаївки. Теж квартиру їм дали. Такий досвід нам треба впроваджувати. І дуже багато що тут залежить від сільського голови, його вміння переконувати. Все зробити, щоб молодий лікар не виїхав із села, відпрацювавши. Як це було у Виноградівці. Познайомили дівчину з гарним хлопцем, видали заміж – вона й залишилася. Сільському голові – плюс. Нічого просто так не дається. І на цьому ринку треба працювати. Ось тобі, сімейний лікарю, дім, усі умови – працюй. А реформа ділова, її й створення центру треба підтримати та діяти.
На підтримку створення висловився багато хто. Категорично проти була голова райкому профспілки працівників освіти Алла Буркацька – людина, яка на все має свою принципову думку:
– Проект сирий, рано ухвалювати. Не знищити б у плині реформування те хороше, що нами напрацьовано. І не вийшло б так, як це вже не раз бувало: реформа заради реформи. Я проти совісті своєї не піду.
У депутата Олексія Урсаки, однак, інша думка:
– Наші побоювання – від страху до всього нового, – сказав він. – У будь–якому разі аргументованих доводів проти створення в районі центру із зали не чути.
Звичайно, питань усе ще багато й, може, більше, ніж відповідей. Але чи не видасться дивним, що, як зазначив Олександр Тасмасис, «у сусідній Молдові, яка неспроможна наповнити свій бюджет, медицина на порядок сильніша, успішно діють центри та страхова медицина»? Ще жорсткіше висловився голова райдержадміністрації Віктор Матчин:
– Ну, тоді нічого не робімо, тупцюймося на місці, коли вся країна рухається до нового! Але якщо немає центру сімейної медицини, то як лікарів приймати, на які ставки, під що? Бідкаємося, що немає фахівців? То проводьте додатково атестацію, посилайте на перепідготовку. Ми готові допомогти фінансами. Залучайте молодих лікарів – завжди їх підтримаємо. Тільки так ми закриємо проблему забезпечення району сімейними лікарями.
Переважною більшістю голосів створення комунальної установи «Тарутинський центр первинної медико–санітарної допомоги» на базі частини спільної власності територіальних громад сіл і селищ сесія ухвалила. Затверджено і статути.
– Це дуже правильно, – підбив підсумок обговоренню В. Матчин. – Коли вся державна політика у сфері охорони здоров'я спрямована на забезпечення населення вчасною, якісною й доступною медико–санітарною допомогою, що передбачає наявність сімейного лікаря, – то, отже, цим шляхом нам і треба йти. Я впевнений: усе в нас вийде на гаразд.
Таїсія БАРАНОВА,власкор «Одеських вістей», смт Тарутине
