ВІРТУАЛЬНА ЗЕМЛЯ
Для кількісної оцінки стану клімату нашої планети потрібна штучна математична модель. Засобом для її реалізації має послужити створюваний японською фірмою “Ніппон електрик Ко.” ультракомп’ютер. Однією з цілей програми моделювання Землі вважається отримання більш точних прогнозів зміни клімату у всесвітньому масштабі. З використанням метеоданих, отриманих з супутників спостереження, ця супермодель має також дати більш близькі до дійсності передбачення таких загальноприйнятих явищ, як глобальне потепління, забруднення атмосфери та океану, погодоутворюючий теплий вплив ефекту Едь-Ніньо та холодний – Ла-Ніньа тощо.
Відповідно під ці надзавдання буде спроектований і кібервелетень. Він у тисячу разів перевищує за швидкістю всі відомі суперкомп’ютери, призначені для обробки метеоданих та екологічних зведень. Його пікова продуктивність становитиме 32 терафлолс, тобто 32х1012 операцій з плаваючою комою. Місткість оперативної пам’яті – понад чотири терабайти, або 4х1012 восьмирозрядних слів. Розробники мають намір домогтися такої безпрецедентної швидкості шляхом паралельного з’єднання центральних процесорів векторного типу.
Ці показники потужності комп’ютера вражають уяву навіть фахівців з науки та технології Японії.
ЦЕ У НАС У КРОВІ
Японські вчені стверджують, що вони встановили зв’язок між групою крові та характером людини.
Наприклад, люди з групою 0 особливо честолюбні, часто нетерплячі та безцеремонні у спілкуванні. Група В схильна до лінощів, але тут багато творчо обдарованих і взагалі захоплених натур. Пунктуальність та дух товариськості властиві людям з групою А. І, нарешті, для групи АВ досить типові непостійність та певна химерність.
ВАГОМИЙ ВНЕСОК
У рамках міжнародного проекту ITER зі створення експериментального термоядерного реактора група вчених з Росії, Японії та США збудувала 150-тонний електромагніт, поле якого становитиме 13 Тесла. Дослідники мають намір використовувати його як тестовий пристрій для ще більшого 925-тонного магніту, що буде складовою частиною магнітної системи реактора ITER і дозволить розігрівати плазму і контролювати її динаміку.
ОБРУЧКА МІНОСА
У 1928 році на розвалинах міста Кнос на острові Крит знайдено золоту обручку, яка згідно з переказом належала легендарному критському цареві Міносу. Однак на той час її було кваліфіковано як чергову історичну фальшивку. Деякий час обручка зберігалася у місцевого священика, а потім перейшла до його спадкоємця, який і передав нещодавно знахідку археологам. Вони-то й встановили, що це зовсім не фальшивка. Обручка була виготовлена 3500 років тому. Міністр культури Греції Євангелос Венізелос повідомив в одному з інтерв’ю, що ринкова вартість “обручки Міноса” оцінюється у 400 тисяч євро. Але, як уточнив Венізелос, “ця вартість навряд чи є відображенням її істинної ціни”.
МОЗОК РЕАГУЄ НА ЗАГРОЗУ
“Йду на грозу” – метафорична назва відомої книги. А ось що відбувається з тим же мозком, коли гроза сама йде на нас? Німецькі вчені з університету міста Гісена помістили двісті піддослідних добровольців у спеціальну камеру, ізольовану від магнітного поля Землі, свого роду пастку, що нагадує токамак, де утримується плазма. В середині неї створювалися магнітні імпульси, ніби імітуючі вплив блискавки або грозових розрядів.
Електроенцефалограми, що знімалися з електродів на черепній коробці цих людей, показали таке.
Картина біострумів мозку змінюється вже через декілька хвилин, залишаючись далі у чіткому ритмі із штучно викликаними розрядами блискавки. Після відключення апаратури тестування змінена активність великих півкуль зберігається на тому ж рівні чверть години. Це у звичайних людей, а у так званих метеочутливих індивідуумів відхилення від нормального режиму функціонування мозку триває значно довше. Відзначено цікавий факт: піддослідні не усвідомлювали реакції свого мозку на такий природний вплив, який ми спостерігаємо у природі. І якщо ми поспішаємо сховатися від негоди, а це й є взаємодія нашого мозку з нашим же тілом, то у камері бігти особливо нема куди, і фіксуються лише зміни у біопотенціалах мозку.
НАЙДАВНІШЕ МІСТО ЗЕМЛІ
Біля узбережжя індійського штату Гуджарат археологи знайшли залишки великого поселення, що нагадує місто. З дна моря було піднято різьблені дерев’яні прикраси, керамічні вироби, зуби людей. Вік знахідок становить 9500 років. Можливо, що саме тут було розташоване найдавніше місто Землі. До цього часу вважалося, що такі великі поселення з’явилися лише у Месопотамії близько п’яти тисяч років тому. Їх стали будувати шумери. Можливо, шумери до появи у Межиріччі жили на іншому березі Аравійського моря, у затоплених зараз районах Індостану?
ЗНАЙДЕНО НАЙСТАРОДАВНІШІ У СВІТІ СТАТУЕТКИ З КІСТКИ
На південному заході Німеччини у печері Hohle Fels археологи виявили вирізані з кістки мамонта невеликі фігурки, вік яких оцінюється у 30 тисяч років, повідомляє CBS News.
Знайдені статуетки – одні з найстародавніших предметів мистецтва у світі – дали нову інформацію про шляхи міграції та релігійні переконання стародавньої людини. Фігурки являють собою зображення чаплі, якусь подобу до кінської голови та людини-лева. Остання фігура аналогічна статуетці, знайденій раніше у прилеглій долині, яка вважалася доказом наявності у стародавніх людей шаманізму – віри у те, що жерці-шамани можуть впливати на духів.
Птахи, особливо чаплі, є улюбленими символами шаманізму, заявив дослідник Ніколас Конард . “Захисники теорії наявності у ті часи шаманізму будуть дуже раді цим знахідкам”, - додав він.
Мініатюрна чапля виконана з великою майстерністю і достовірністю. За словами Конарда, вона може стати найдавнішим відомим скульптурним зображенням птаха у світі. Єдиним її ровесником є статуя сови, виявлена в одній з печер Франції. Як сказав археолог, якщо ці фігурки справді зроблені стародавньою людиною, вони є доказом теорії про те, що сучасна людина потрапила до внутрішньої частини Європи через так званий Дунайський коридор.
ЧИМ МЕНШЕ У ЛЮДИНИ ЗУБІВ, ТИМ ГІРША ПАМ’ЯТЬ
Мислення і пам’ять безпосередньо пов’язані з жувальними рухами. Ще одне підтвердження цього було продемонстровано на Міжнародному конгресі геронтологів Азії та Океанії, який відбувся у Токіо. Японські вчені з університету Тохоку виявили зв’язок між кількістю зубів і роботою гіппокампа - ділянки скроневих часток мозку, що відповідає за короткострокову пам’ять і обробку інформації. Результати магнітно-резонансного дослідження мозку, проведеного більше ніж у тисячі людей похилого віку, показали, що чим менше у них залишилося зубів, тим менший обсяг гіппокампа.
Давно відомо, що процес жування (наприклад, жувальної гумки) знімає стрес, стимулює мислення і по–ліпшує пам’ять, але щодо механізму такого впливу існували лише припущення. Нові результати, представлені на конгресі, претендують на роль відсутньої цеглинки в системі фактів, що доводить вплив жувальних рухів на роботу мозку.
Але більшість учених дотепер дотримуються скептичної позиції, вказуючи, що “після цього” не означає “внаслідок цього”. Поки механізм роботи людського мозку не буде вивчений ретельно, робити які-небудь однозначні висновки зарано.
