Формальностей, про які потрібно знати бажаючому працювати за кордоном, чимало. Розповімо про них докладно тому, що це та необхідна “страховка”, яка забезпечить від неприємностей. Адже тут легковажити не можна.

Відповідно до законодавства України право здійснювати посередництво у працевлаштуванні за кордоном мають фірми, які отримали відповідні ліцензії у Міністерстві праці та соціальної політики України.

Наявність службового приміщення – одна з першочергових вимог до посередників. На доступному для клієнта місці має бути така інформація: копії свідоцтва про державну реєстрацію та ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном: інформація про повне найменування посередника, його адреса, номери телефонів, прізвища, ім’я та по батькові керівника (власника). А також номери телефонів місцевого органу державної служби зайнятості України, представництва Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, нормативно-правові акти, яких має дотримуватись посередник у цій діяльності, витяг із Закону України „Про захист прав споживачів” у частині надання послуг, книга відгуків та пропозицій.

Громадянам, які шукають роботу за кордоном, необхідно звертати увагу на цю інформацію і перевіряти її достовірність, звернувшись до Державного та обласного центрів зайнятості. Ліцензія на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном може бути на цей час анульована або строк її дії закінчився.

Послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном надаються на підставі зовнішньоекономічного договору з іноземним суб’єктом господарської діяльності про посередництво у працевлаштуванні громадян України та договору з клієнтом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні. Ці договори укладаються лише у письмовій формі.

Посередник зобов’язаний надати клієнту письмову інформацію про характер майбутньої роботи та проект трудового договору, завірений роботодавцем.

Трудовий договір має містити: основні реквізити роботодавця, професійні вимоги до працівника, відомості про характер пропонованої роботи, умови праці та проживання, соціального захисту, про права, обов’язки та відповідальність сторін, термін дії договору, умови його змін, поновлення та розірвання, порядок вирішення спірних питань та дії сторін при настанні форс-мажорних обставин; перелік додаткових послуг, що надаються за окрему плату тощо.

Всі зазначені документи мають бути перекладені українською мовою та нотаріально засвідчені. Коли щось із цього не виконується – краще не зв’язуватися з таким посередником. Договір укладається у двох примірниках: один видається клієнту, а другий залишається у посередника.

І ще одне. До остаточного укладення клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем посередник не повинен стягувати ніякої попередньої оплати за свої послуги. Громадяни України, які уклали договір з посередником про працевлаштування, в’їжджають на роботу до іноземної держави лише за робочою візою.