У нинішньому році жителі Тарутинського району відзначать 60-річчя визволення від гітлерівських окупантів і 190-річчя заснування районного центру. Про те, як іде підготовка до цих ювілеїв, розповідає в бесіді з кореспондентом “Одеських вістей” голова Тарутинської райдержадміністрації Василь ЦАПЕНКО.
- Василю Михайловичу, як би Ви відповіли на пропозицію деяких публічних діячів звести святкові дні до мінімального числа доти, поки країна не стане процвітаючою?
- Є шанувальники суцільних свят. Але гультяйський спосіб життя ні до чого доброго не призводить. Разом з тим і без свят не обійтися. Але їх потрібно заслужити, щоб відзначати з гарним настроєм.
У районі створено оргкомітет з підготовки до 60-річчя визволення району від німецько-фашистських загарбників, Дня Перемоги та інших славетних дат у Великій Вітчизняній війні, а також 190-річчя заснування селища Тарутине, проведення у райцентрі Бессарабського ярмарку і 12-го Болгарського собору.
Так, зараз бюджети району, сільгосппідприємств, сільських рад небагаті. Але в тому-то й полягає мета підготовки до свят, щоб не ремствувати на труднощі, які були, є і будуть, а зробити все можливе для збільшення виробництва продукції, благоустрою сіл.
- Ви говорили про ювілейну дату для Тарутиного. До неї готується весь район?
- А як же інакше! Справа не тільки в тому, що це районний центр. Звідки у нашій місцевості пішли назви: Тарутине, Березине, Бородіно? У Бессарабії оселилися, одержавши земельні наділи від царя, ветерани Вітчизняної війни 1812 - 1814 року. Вони без страху і докору боролися з ворогом і так само доблесно, завзято трудилися, обживаючи нові місця. Багато населених пунктів були ніби перенесені з карти бойових дій. І це обов’язок нинішнього покоління підтвердити, що воно гідне слави своїх предків.
- Але все-таки проблем фінансування при підготовці до ювілеїв не оминеш.
- Треба розрізняти дві категорії людей: один бідний, а інший прибіднюється. Ми вишукуємо різні джерела коштів. Частково допомагає держава, частково інвестори. 2,5 мільйона гривень становить прибутковий податок. А це чималі гроші, якщо їх освоїти продумано. Тісно працюємо з малим і середнім бізнесом. І ділові люди йдуть назустріч. Створено суспільний фонд розвитку району.
Але багато чого можна зробити і без особливих витрат. У нашому районі 50 відсотків зелених насаджень від усіх, наявних у Бессарабії. І ліси, і гаї, і дерева уздовж дороги додають місцевості затишок. В останні роки зелене оздоблення зріділо. Тому повертаємося до старої традиції: навесні силами населення проводити масові посадки. Проста арифметика: у районі 7 тисяч учнів. Нехай кожен школяр посадить по 5 дерев. От вам і корисна, пам'ятна робота, і любов до рідного краю.
Або візьміть село: варто кожному біля двору викласти тротуарчик, і можна пройти по вулиці від краю до краю у будь-яку погоду. Або тополі, квітники: посади для себе, а краса буде для всіх. Тут ніяких капіталовкладень не потрібно.
А багато чого можна зробити у складчину. Хто чим може, допомагає будинку для старих, дитячому притулку. Багатодітні, незаможні сім’ї в районі закріплені за організаціями, підприємствами. До речі, і за апаратом адміністрації закріплено кілька таких сімей. Одяг, взуття, продукти, контроль за навчанням дітей – усе це істотна підтримка тих, хто не в змозі сам справитися з домашніми клопотами.
Разом з районною радою затвердили заходи щодо впорядкування населених пунктів. Адже у деяких з них навіть при в'їзді не позначена назва. Необхідно скласти соціальний паспорт кожного села, розробити програму поетапного вирішення завдань щодо побутового, медичного, культурного, торговельного обслуговування. Почали з конче необхідного: упорядкування пам'ятників, огороджень цвинтарів, наведення чистоти на вулицях.
Значних сил і коштів вимагає відновлення доріг. Але чималі можливості є на території району. Відкрили свої кар'єри, маємо асфальтовий завод. У нинішньому році намітили капітально відремонтувати 20 кілометрів доріг.
До 1 вересня в усіх 34 школах будуть комп'ютерні класи. Велика програма допомоги ФАПам, дитячим садам, клубам. Тут теж, як то кажуть, при добрій волі та бажанні можна знайти кошти, матеріали, робочу силу.
- Тарутинський район – один з головних виробників зерна. А його в минулому році було мало. Де ж взяти гроші?
- Не вродили колосові, але багато господарств поліпшили фінансове становище за рахунок винограду. Разом з тим, є проблеми, які не вирішити без солідної підтримки державного, обласного бюджетів. Тому часто з головою райради Георгієм Івановичем Топалом буваємо і в Кабінеті Міністрів, і у Верховній Раді. Пояснюємо, доводимо, просимо. І є результат. Поки що магістральний газ одержали Тарутине і частково Підгірне. Зараз вирішили газифікувати Березине, а потім Вознесенку-Другу, Євгенівку, Надрічне. А проектно-кошторисна документація вже розроблена на весь район.
Від Арциза до Тарутиного “Укртелеком” планує прокласти кабель до майбутньої цифрової станції на 512 телефонних номерів.
Є попередня домовленість про відкриття на базі школи-ліцею в Тарутиному філії Одеського аграрного університету. За програмою “Здоров'я” намічаємо установку устаткування УЗВ, рентгенапаратури, ремонт районної лікарні.
Окрема програма складена щодо упорядкування Тарутиного. До його ювілею будуть проведені ремонт дорожнього полотна, реконструкція освітлення, стадіону, Будинку культури та інші роботи.
Прийнято на рівні району і схвалено керівництвом області рішення про організацію Бессарабських ярмарків. У позаминулому столітті вони проводилися два рази на рік. Тут торгували зерном і конями, вівцями і рогатою худобою. Одних волоських горіхів, наприклад, продавали кілька сотень тонн! Оргкомітет запрошував до Тарутина Олександра Муку – фахівця, який є головним режисером Сорочинських ярмарків.
Знаменною пам’ятною подією має стати і 12-й Болгарський собор. Болгари займають у районі перше місце щодо чисельності. На збір очікуємо прибуття гостей з Болгарії, Німеччини, Молдови, Росії, а взагалі ж це буде свято дружби народів, що, на мій погляд, є однією з найбільших цінностей людського спілкування.
Тарутинський район
