Про розвиток малого і середнього бізнесу в нашій області говориться і пишеться багато. Воно й зрозуміло: саме з ним ми сьогодні пов'язуємо успішне вирішення проблем щодо швидкого насичення ринку товарами й послугами, створення додаткових робочих місць, активізації інноваційних процесів.

Якщо йти за статистикою, то все виглядає благополучно. Кількість суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних і фізичних осіб - зросла за три останніх роки відповідно на 10,3 і 73,6 відсотка і досягло 45 і 100 тисяч одиниць. Наша область займає, за розрахунками Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва, почесне друге місце в країні після міста Києва.

Але час ставить нові, складніші завдання. Давно вже час від першого етапу, метою якого було механічне збільшення числа суб'єктів підприємницької діяльності, переходити до другого, який передбачає сприяння зростанню експортних можливостей вітчизняного підприємництва і збільшення питомої ваги продукції, що випускається, у внутрішньому валовому продукті.

Ті десять відсотків, які область має на сьогоднішній день, не можуть уже задовольняти. Як і те, що в малому бізнесі зайнято 18 відсотків працюючого населення області. Для порівняння: у західноєвропейських країнах вони у 3–4 рази більші.

Отже, потрібні нові підходи до вирішення проблеми. Які саме? Про це і йшла докладна розмова на засіданні постійної комісії обласної ради з питань промислового виробництва і розвитку підприємництва. А зустрітися депутати і працівники виконавчих органів вирішили у Біляївському районі. І це далеко не випадково.

Як відомо, початок будь-якого бізнесу починається з реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Часом, доведені до розпачу довгою біганиною по інстанціях, узгодженням питань, втратою дорогоцінного часу і чималих коштів, окремі суб'єкти не витримують цього марафону і, як-то кажуть, на половині шляху сходять з дистанції.

Але ж можна все влаштувати зовсім інакше і не ходити місяцями за довідками по шістьох-сімох адресах, а обмежитися обслуговуванням в “одному вікні”. Так робиться в багатьох країнах Європи. З'явився і свій перший досвід у Біляївському районі, про який на засіданні постійної комісії розповідала заступник голови райдержадміністрації С.О. Дигуляр. Складного в цьому абсолютно нічого немає. Але потрібні узгоджені дії зацікавлених інстанцій та організаційний початок з боку виконавчих органів чи району міста.

Але ось тут і починаються непорозуміння: кожна інстанція тягне у свій бік, захищає свої інтереси, боїться втратити свою “вагу” і значимість у такій важливій справі, як реєстрація суб'єктів і об'єктів підприємницької діяльності. А те, що вони від цього мають чималі дивіденди, добре знають у кожному районі, та й самі потерпілі в пориві одкровення можуть розповісти, як їм “натякали” подякувати за зроблені послуги.

От і тупцюємо на місці вже більше року. І тільки ведемо розмови про необхідність вивчити та узагальнити досвід біляївців. Це в той час, коли “єдині вікна” мають стати справою повсякденною і повсюдною.

Тим більше, що поки ведуться лише одні безрезультатні розмови, багато сусідніх областей пішли ще далі у спрощенні процедур, пов'язаних з реєстрацією суб'єктів підприємницької діяльності. Наприклад, у Миколаєві, Кривому Розі, де принципово замінили горезвісну дозвільну систему і переходять на заявний принцип видачі документів. Це не тільки полегшує майбутньому підприємцю можливість зробити перші кроки в бізнесі, але і сприяє зменшенню корупції в чиновницькому середовищі.

Миколаївський досвід уже добре відомий підприємцям як принцип “єдиного офісу”. Але в області лише збираються його вивчати, а саме впровадження, напевно, стане теж тривалим процесом, як і невідкрите дотепер у багатьох районах області “єдине вікно”.

У прийнятому рішенні постійна комісія, яку вів заступник голови В.П. Майстро, рекомендувала створити при райдержадміністраціях і міськвиконкомах міст обласного значення відповідні робочі групи з питань вдосконалення реєстраційних, облікових, узгоджувальних і дозвільних процедур у сфері господарської діяльності. А що далі?

Сьогодні життя вимагає не тільки спрощення реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Не менш важливим є питання створення фондів підтримки підприємництва, виділення коштів з цією метою в місцевих бюджетах. Не в усіх районах належним чином займаються і закріпленням порожніх приміщень для передачі їх в оренду підприємцям.

Залишається недостатньою також методична та інформаційна підтримка представників малого бізнесу. Особливо в плані їхньої участі в інноваційних проектах, які реалізуються в області.