Це тверде переконання начальника Одеського морського торговельного порту (ОМТП) Андрія Єгорова. «Нам не потрібний інвестор, який бажає прийти на готове, - сказав він. - Не відчуваючи браку в інвестиційних пропозиціях, ми вивчаємо ті, у яких є серйозна заявка на створення нового рентабельного виробництва». На травень цього року в порту зареєстровано і реально функціонують 5 інвестиційних проектів загальною кошторисною вартістю 29,5 млн доларів. У підсумку організації цих інвест-проектів до бюджету вже надійшло 2,7 млн гривень.
Звичайно, що перспектива розвитку Одеського порту значною мірою пов'язана з розвитком ВЕЗ – вільної економічної зони. В Україні 11 ВЕЗ і 9 територій пріоритетного розвитку. Наша зона – “Порто-Франко” – найменша за площею. Всього 32,5 гектара. Але за інвестиційним навантаженням, що становить 100 доларів на один квадратний метр, вона лідирує так само, як і за інтенсивністю залучення інвестицій. Так, на 1 травня цього року сюди залучено 14,3 млн доларів. 36% з них – іноземні. Найбільші вкладення зроблено у сферу транспорту, у придбання устаткування, нафтопереробку та виробництво електронної апаратури. Але зараз безпосередня робота з інвесторами припиняється, тому що, на їхню думку, практика вкладень, зроблених незадовго до президентських виборів, зазвичай себе не виправдовує.
Саме існування ВЕЗ у межах порту пов’язується з цілою низкою складностей. Деякі з них дуже насторожують потенційних вкладників, які аналізують можливості порту як підприємства щодо партнерства. Помічник начальника Одеського порту з питань ВЕЗ Віталій Ведутов говорить, що нерозв’язні запитання в інвесторів, з якими ведеться співробітництво, викликають постійні перевірки. Так, за останні півроку “Порто-Франко” довелося їх пережити 4: ініційованих Міністерством економіки, спільною групою з Кабінету Міністрів і представниками Верховної Ради, обласною прокуратурою і держподатковою адміністрацією. Інвесторів непокоїть, чи не піддаються їхні вкладення ризику, сприймаючи надмірний контроль як недовіру до себе.
З іншого боку, не сприяє розвиткові інвестиційного співробітництва і оголошений з 1 січня 2004 року мораторій на розгляд протягом цього року нових проектів. На думку дирекції ВЕЗ, ця затримка відкине розвиток порту майже на 2 роки назад.
Терниста історія реалізації проекту перевалочного комплексу, який відкрився нещодавно, щодо збереження і перевантаження базових олій ДП “Приста Ойл Україна”. Розмір інвестицій з болгарського боку становить 5 млн доларів. Потужність комплексу 180 тис. тонн олій на рік. Це єдині ворота, що виводять на простори експорту нафтохімічну продукцію України, Росії і Білорусі у країни Середземномор'я та Балканського півострова. З врахуванням того, що Україна має намір збільшувати виробництво мастил, зростає й імпортне значення терміналу, через який до нас надходитиме необхідна сировина.
Але, як згадує В. Ведутов, перший бізнес-план, який потрібно було узгоджувати з п'ятьма міністерствами, через 2,5 місяці одержав відмову. При цьому експерти дійшли до такого абсурду, що комплекс, який включає також причал для прийому танкерів, доречно буде побудувати у віддаленому від моря Харкові. Замість 45 нормативних днів, процедура ухвалення рішення тривала 5 місяців.
- Минуло рівно 2 роки і 11 місяців від часу, коли було вибрано перший ківш грунту на місці закладання фундаменту під нинішні резервуари з олією. І от - пуск! Тепер потрібно очікувати добрі плоди від спільної експлуатації комплексу, - сказав директор ДП “Приста Ойл Україна” Кондьо Кондов.
Зараз в ОМТП введено нову посаду заступника начальника порту з економіки. Її займає Анатолій Єременко. Відділ працює з трьома видами інвестицій. Зовнішніми, котрі повинні залучати стивідорні компанії для розширення своїх перевантажувальних комплексів, і власними, котрі вкладаються стивідорними компаніями у механізацію, а також направляються портом на розвиток свого виробництва. Величезні внески зроблено у контейнерний термінал. Це високорентабельний бізнес. Прибуток з обробки кожного контейнера торік становив 199 гривень.
Включившись у виконання програми збільшення обсягів контейнерних перевезень через морські порти України, ОМТП у 2003 році переробив на 42% контейнерів більше, ніж у 2002. За 4 місяці поточного року – на 26% більше. Для їхнього своєчасного відправлення разом з управлінням залізниці налагоджено 4 нових маршрути. Завдяки цьому сполученню за 4 місяці перевезено 3,5 тисячі контейнерів (за цей же період 2003 року – лише тисяча). Особливо активно сьогодні відправляються стегенця на Донеччину у рефрижераторних контейнерах. Усунення проміжних операцій дозволило скоротити ціну за доставку з 600 доларів за рефконтейнер до 300.
Але термінал не лише наша гордість, а, на жаль, і біль одночасно. Його можливості наближаються до верхнього граничного значення. До своєї верхньої межі поступово підходить і Іллічівський порт.
- Для подальшого розвитку контейнерних перевезень необхідно освоєння додаткової території, - говорить в.о. першого заступника начальника Одеського порту з експлуатації Олексій Сєрик. – Вже дано завдання науковим інститутам знайти площу для будівництва на ній базового порту з переробки контейнерів.
А тим часом одеські портовики паралельно вирішують для себе проблему намивання додаткових 21,5 гектарів землі. Процедура “збільшення Європи” повинна обійтися у півмільярда інвестиційних гривень. Найважливішою складовою успіху є і придбання спеціальної перевантажувальної техніки. Достатньою сумою на її закупівлю були названі 827,5 млн гривень. Це величезні власні вкладення. Щоправда, здійснення цих заходів повинно призвести до того, щоб досягти у 2011 році вантажообігу контейнерів 400 тис. TEU.
Одночасно виникає супровідне завдання: будівництво комплексу з обробки та оформлення транспортних засобів у районі Пересипу. Для цього потрібно ще 23 млн гривень. Обладнаний під прийом 150 автомашин TIRовський майданчик допоможе уникнути заторів на міських дорогах і утворення стихійних стоянок. Одночасно стане вільніше і на контейнерному терміналі.
