Без гриму, без реквізиту. . .

Серед одеських театрів – музичних, драматичних, дитячих і дорослих – є один, зовсім не схожий на інші. Це “Театр читця”, створений кілька років тому в Одеській обласній філармонії. Акторів – майстрів художнього слова Олену Куклову, Наталю Моїсеєву, Сергія Сеславинського, Ларису Хоніч, Ірину Чучко давно знають і люблять глядачі. Разом з режисером Самуїлом Імасом вони створюють дуже різнопланові програми.

На сцені Камерно] зали філармонії Ірина Чучко представила програму українського народного гумору “Правда, люди, правда”. У ній взяв участь дипломант міжнародного конкурсу баяніст Олександр Томаш. Мелодії добре знайомих українських пісень створили гармонійне обрамлення спектаклю.

Саме спектаклю, тому що “Театр читця” – це театр одного актора, – що блискуче довела Ірина Федорівна. Гумористичні вірші-сценки, в основі сюжету яких – смішні і кумедні випадки з життя, неможливо було просто прочитати. Їх не можна було не зіграти одній акторці в особах. Ну і довелося ж їй перевтілюватися! Не тільки в людей, але й у братів наших менших. А в них, як і в нас, у кожного свій характер.

У “Театрі читця” немає декорацій, реквізиту, і костюм у артиста звичайнісінький. Розраховувати, іншими словами, треба тільки на себе – на силу свого перевтілення. На очах у глядачів миттєво створюються і зникають образи. Акторка постійно змінює маски. І все-таки, з цього калейдоскопа складається цільна картина. Герої і героїні Ірини Чучко, немов старі знайомі чи сусіди, зустрічаються, розповідають про свої справи, події, з'ясовують стосунки. Часом експресивно – як у житті. Правда, люди, правда...

Выпуск: 

Схожі статті