У селі Розквіт 31 січня було відзначене 110-річчя від дня народження великого хлібороба Макара Онисимовича Посмітного. В актовій залі школи зібралися і ветерани, і молоді трудівники приватного підприємства «Агрофірма ім. М.О. Посмітного», і, звичайно ж, учні усіх класів. Біля портрета незабутнього Макара, уквітчаного колоссям урожаю 2004 року, була запалена свічка. Полинула улюблена «дідова» пісня «Ой, гиля, гиля, гусоньки, на став...».
А потім – теплі слова спогадів, виступи читців – читали уривки з документальних новел Бориса Дуброва, вміщених у книжкі “Призьба Посмітного”, літературна композиція з віршів Миколи Палієнка, пісні самодіяльного ансамблю з Березівки... І ось підводиться директор приватного підприємства Ганна Валеріївна Кравець, щоб оголосити спільне з обласною організацією НСПУ рішення про присудження літературної премії імені Макара Посмітного 2005 року. Її удостоїлися наш славний земляк – відомий одеський журналіст і письменник Борис Дубров – за цикл книжок: “Повість про першу МТС”, “Люди з Розквіту”, “Призьба Посмітного” і нарис “Життя-колосся”, опублікований у газеті “Чорноморські новини” 4 вересня 2004 року, а також ветеран письменник Іван Черкашенко – за глибоке висвітлення життя хліборобів сучасного села, створення позитивних образів трударів-землеробів півдня України.
Далі – знову полинули пісні, спогади ветеранів, щирі, схвильовані слова юних розквітівців. Один із промовців влучно назвав цю акцію родинним вечором – настільки вона вийшла душевною, безпосередньою, пройнятою незгасаючою повагою до великого сина причорноморського степу.
Присутньому на цих урочистостях Борису Дуброву, який теж виступав, було вручено премію імені Макара Посмітного та диплом, а також посвідчення про присвоєння звання почесного громадянина села Розквіт. Наш земляк, літописець рідного краю Борис Іванович Дубров одержав, отже, перед громадою села дві заслужені нагороди, і ми щиро привітали його з цим.
