Ми не такі багаті, щоб виробляти дешеві меблі

ЗАТ “Котовська меблева фабрика” одне з небагатьох промислових підприємств Котовська, що вистояло в конкурентній боротьбі. До того ж, тут прагнуть розширити виробництво, створивши понад сто нових робочих місць.

Ностальгія

У 70-ті роки український хлопець після закінчення Львівського лісотехнічного інституту за направленням їде працювати до Карачаєво-Черкесії: на меблеву фабрику. Справи одразу пішли добре; професійне зростання засвідчувало, що із Аркадія Криницького вийде непоганий керівник. Тому молодий заступник директора з виробництва стояв серед перших у резерві керівних кадрів.

Та вабила рідна земля. Щорічні відпустки обов’язково проводив у батьків. Жадібно вдихав настояне на духмяних травах Житомирщини повітря, щоби вистачило на цілий рік. Так трапилось, що кілька років приїхати у рідні місця не міг. Занудьгував. Та так, що й успішна кар’єра не зупинила щирого пориву повернутися додому.

Отож Аркадій Іванович Криницький, досвідчений фахівець, у 1986 році очолив Котовську меблеву фабрику. На той час це було відстале підприємство. За рік підняв його, а потім і вивів у передові, не лише в Україні, а й на теренах усього колишнього Радянського Союзу. Впродовж трьох років утримували Перехідний червоний прапор як переможці Всесоюзного соціалістичного змагання серед підприємств меблевої індустрії. З 1991-го прапор залишився тут назавжди. Нині він у кабінеті президента правління ЗАТ “Котовська меблева фабрика” як своєрідний раритет, що не дозволяє опускати високо підняту свого часу планку.

- У 2004 році ми досягли показників рівня виробництва 1991-го, - говорить Аркадій Іванович. – Звісно, це завдяки спільній праці команди інженерно-технічних працівників, комерційного відділу та всіх робітників підприємства. Сповна віддаються справі заступник директора з комерційних питань Василь Шитря, начальник комерційного відділу Тетяна Возная, головний технолог Валентина Стадник, начальники цехів Дмитро Міщук, Ігор Токарчук, Інна Тимохіна, Хайкас Магирдичян, головний інженер Григорій Возний, головний енергетик В’ячеслав Пащак. Вкотре життя доводить: кадри вирішують все, - такої думки керівник.

Греків не здивував

- Ще за радянських часів мені доводилося бувати за кордоном, представляти там нашу індустрію. Це незабутні поїздки. Багато побачив, запозичив, а потім загорівся новими ідеями під час перебування в Америці в Лас-Вегасі, - пригадує співрозмовник. – А от коли їхав до Греції на міжнародну виставку, думав: покладу греків на обидві лопатки. Віз проспект фабрики із 35 найменувань меблів, які ми виробляли. Коли очолив підприємство, то було всього три види продукції. Словом, хотів здивувати Європу. Натомість сам був вражений їхніми можливостями. І знову вдома взявся за роботу. На сьогодні Котовська меблева фабрика випускає 150 найменувань асортименту продукції.

Тому не випадково президент акціонерного товариства був запрошений на міжнародну виставку “Меблі-2005”, яка відбулася в Києві. Серед трьох столичних підприємств достойно конкурували меблевики із Одещини. До речі, вироби наших земляків користуються попитом на території всієї України. Приїздять оптовики з Прикарпаття та Закарпаття. Чому? А тому, що котовські майстри випускають продукцію із натуральної сировини. Мовою спеціалістів це звучить так: меблі із натурального шпону. Той, хто цікавиться цим, знає: поверхня виробів покрита шаром деревини і є екологічно чистою для користування у побуті. Хочу зазначити: фабрик, що працюють за подібною технологією, на Україні одиниці. Тому до котовських меблевиків придивляються із Словенії, Данії. Й італійці, як кажуть, кинули оком. Визнають тут, що конкуренція на споживчому ринку - як своєрідний камінь спотикання: нелегко завоювати цей ринок. До того ж, нині він заполонений дешевою продукцією з Польщі, Туреччини та й вітчизняного товаровиробника. З іншого боку – це стимул до зростання виробництва та покращання якості.

У дві зміни

На думку Аркадія Івановича Криницького, ще не прийшла та пора, коли в Україні різко збільшиться виробництво товарів народного споживання. Але це неодмінно станеться. Мій співрозмовник упевнений: нинішній Президент та уряд докладуть зусиль, аби створити сприятливе правове, інвестиційне та економічне поле для розвитку підприємств. На місцях необхідно допомагати новій владі, зокрема піднімати виробництво, створювати робочі місця. Над цим зараз працюють в ЗАТ “Котовська меблева фабрика”. У другому півріччі тут планують збільшити кількість працюючих на 120 чоловік. Нині у колективі – 309 чоловік. Завдяки співпраці з районним центром зайнятості населення, здійснюється відбір охочих отримати роботу на фабриці. До речі, таких багато. Буває, на одне потенційне місце претендує п’ятеро. Навчатись новачкам майстерності є у кого. Серед кращих представників різного профілю робітників Аркадій Іванович назвав Миколу Романюка, Степаниду Вишневську, Раїсу Чашуріну, Валентина Тисевича, Любов Долинську, Миколу Бойка та Володимира Батечка. Функціонування підприємства у дві зміни дасть змогу подвоїти потужність виробництва, збільшити випуск продукції, що прямопропорційно вплине на збільшення відрахувань до всіх рівнів бюджету.

Робота у дві зміни – це той крок, що виведе підприємство із збиткових у прибуткові. Ми працюватимемо рентабельно, - впевнений А.І. Криницький.

Більше того, у планах товариства - перейти на випуск меблів з нижчого цінового сегмента на середній. Аркадій Іванович пригадав французів, котрі не купують дешевих речей. А відтак потрібно виробляти якісну, конкурентоспроможну, новітню продукцію. Українці, як і французи, люблять красиві речі. Серед нових видів меблів котовчани пропонують вироби сучасної випуклої форми. Мені ці речі сподобались.

Выпуск: 

Схожі статті