Мені довелося бути учасником Всеукраїнських зборів представників місцевого самоврядування. Цікава, науково-обгрунтована доповідь віце-прем’єр Романа Безсмертного показала, що уряд серйозно береться за реформи і планує їх провести в короткий термін. Пропонується трирівнева модель реформи: громада, район, регіон. Не планується змінювати кордони областей, будуть лише об’єднувати села в громади і укрупнювати райони. Передбачено, що громади повинні налічувати не менше 5 тисяч, а район - 70 тисяч жителів. А першочергова мета змін – це приближення і збільшення послуг для населення, тобто в кожній громаді повинні бути всі служби, які приміром є в районному центрі.
Якщо забезпечити всі в край потрібні людини послуги, (я не буду їх перелічувати), то тільки тоді можна говорити про громаду як таку, що відбулась. А просте з’єднання населених пунктів з тим станом справ, який ми маємо сьогодні, бездоріжжя, відсутність регулярного автобусного сполучення, відсутність бюджетного забезпечення і т.д., на мій погляд, ні до чого хорошого не приведе.
А тепер давайте поміркуємо, чи реально створити за такий короткий час умови для надання всіх ціх послуг в кожній громаді, маючи на увазі, що в кожному сьогоднішньому районі, стосовно реформи, має бути – 5-6 громад. Але при цьому стає питання: а де будуть і на якій відстані від громади, тобто від людей, після об’єднання районів такі державні органи, як суд, прокуратура, юстиція, казначейство, пенсійний фонд, центр зайнятості населення та ті ж самі управління освіти, культури, сільського господарства і т.д.? Якщо реально приближати владу до людей, то і ці органи повинні бути представлені в громаді. Але уже сьогодні можна відповісти, що для сільської громади це не реально.
Тому сьогодні треба вести мову про реальне створення умов для реформування території, а потім на базі певних досягнень та покращення життя людей вводити зміни. Інакше можна наразитись на нерозуміння і не сприйняття реформ народом і в зародиші загубити вкрай необхідні новації в нашому суспільстві.
Тому доцільно поставити перед собою питання: а чи варто таким чином проводити реформу сільської території? Може краще б було встановити базовий рівень місцевого самоврядування на існуючих нині районах? Не дивлячись на певний занепад економіки сільських районів, ми все ж таки маємо доволі дієздатний рівень управління територією. Треба звернути увагу, що на сьогоднішній день більшість всіх потрібних послуг надаються в районному центрі. Перш за все відомо, що фінансування всіх бюджетних галузей ведеться з районного бюджету, а сільські ради практично всі дотаційні та фінансують тільки свій апарат управління, ФАПи і будинки культури. А якщо взяти до уваги, що і вказані об’єкти соціальної сфери Бюджетним кодексом передбачається перевести в 2006 році на районний бюджет, то що ж залишиться сільським радам? І чи взагалі потрібні такі ради в селах без фінансових можливостей?
Виходячи з того, що всі вимоги, які ставляться перед майбутньою громадою, присутні в адміністративно-територіальній одиниці – сучасному районі, фундаментом місцевого самоврядування повинен бути сучасний район – громада. Управління майбутньою районною громадою здійснює громадська рада, яка обирається на мажоритарній основі від кожного населеного пункту в залежності від кількості жителів, але не менше одного депутата від села. Районна громадська рада обирає голову (він же голова виконкому), секретаря та заступників, а також створює виконавчий комітет, який управляє територією. Також створює необхідні для виконання повноважень управління і відділи виконкому.
На рівні сіл і селищ управління здійснюється старостою, обраним прямим голосуванням, та призначеним ним секретарем. Староста підзвітний виборцям і підконтрольний виконавчому комітету районної громади. Одночасно він має статус депутата районної громади. Фінансування всіх об’єктів соціальної сфери, всіх служб, в тому числі і старости, і секретаря, здійснюється з бюджету районної громади.
Така організація управління сільською територією, в цьому я переконаний, може бути більш ефективна. Вона має історичний досвід та більш прийнятна для сільського населення. Якщо виходить з тверджень віце-прем’єра Р. Безсмертного про трирівневу систему управління державою, то якраз запропонований мною варіант і буде трирівневий: район – громада, регіон, уряд.
